26 квітня 2026 року минає 40 років від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції – події, що назавжди змінила екологічну історію України та світу. Радіаційне забруднення охопило значні площі сільськогосподарських угідь, лісових масивів і населених пунктів, а ґрунти стали головним природним бар’єром і водночас носієм довготривалої екологічної пам’яті про катастрофу.

Саме ґрунтовий покрив прийняв на себе основне навантаження радіонуклідного випадіння, визначаючи подальшу міграцію цезію, стронцію та інших радіонуклідів у системі «ґрунт – рослина – продукція – людина». Протягом чотирьох десятиліть українські науковці здійснюють моніторинг, досліджують трансформацію радіонуклідного забруднення, удосконалюють методики ґрунтового обстеження та розробляють підходи до реабілітації земель. Накопичений досвід є не лише частиною національної наукової спадщини, а й важливим внеском у міжнародну систему радіоекологічної безпеки.

Сьогодні питання стану ґрунтів набуває особливої актуальності. Аналіз довгострокових процесів у ґрунтовому покриві дозволяє не лише оцінити наслідки Чорнобиля, а й сформувати сучасні інструменти управління земельними ресурсами, мінімізувати ризики для здоров’я населення та забезпечити екологічну стійкість держави.

Сорокаріччя аварії – це не лише дата пам’яті. Це момент наукового осмислення, професійного діалогу та відповідальності перед майбутніми поколіннями. Об’єднання зусиль науковців, представників органів влади, міжнародних партнерів і практиків у сфері охорони земель є необхідною умовою для вироблення зважених рішень та подальшого розвитку системи радіаційного моніторингу й захисту ґрунтів України.

З цією метою Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» ініціює проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Чорнобильський слід у ґрунтах України: науковий вимір часу», присвяченій 40-й річниці аварії на ЧАЕС, яка відбудеться 28 квітня 2026 року о 10:00 на платформі ZOOM. 

Заповнити форму для участі можна за посиланням

Ознайомитися з запрошенням