Вітаємо науковців з професійним святом – Днем науки в Україні!

Шановні науковці!

Сьогодні ми святкуємо день української науки – професійне свято всіх, хто своєю цілеспрямованістю і оригінальними ідеями вносить вклад в розвиток вітчизняної науки і професійної освіти, нарощує науково-технічний потенціал нашої країни.

ДУ «Держгрунтохорона» як наукова установа, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці продовжує працювати та залишатися рушійною силою наукового прогресу, важливою складовою процвітання держави. Ми цінуємо професіоналізм наших колег, вдячні за продуктивну співпрацю і підтримку у вирішенні спільних перспективних завдань.

У цей святковий день прийміть щирі слова вітання та побажання кожному з Вас міцного здоров’я і щастя, бадьорості та оптимізму, нових оригінальних ідей і успішних проєктів.

Видатний український філософ, богослов та письменник Феофан Прокопович писав: «Наука ‒ це корінь і насіння…». Кожна зернинка наукової ідеї, посіяна дослідником у родючий ґрунт експериментів, дослідів та досвіду проростає квіткою нового знання з міцним корінням істини.

Євросоюз організує «коридори солідарності» для українського зерна

Європейський Союз допоможе Україні вивезти на зовнішні ринки призначені для експорту зернові, заблоковані у морських портах внаслідок російської воєнної агресії. Про це повідомляє Укрінформ.

Як повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, Міністри розглянули підтримку економіки України шляхом лібералізації торгівлі та спрощення транспортного сполучення. «Є план дій щодо запровадження так званих зелених коридорів для України. Ми маємо допомогти Україні продовжувати виробництво та експорт зерна. Сховища України наразі заповнені, але вони не можуть експортувати це зерно. Їм необхідно звільнити складські потужності для прийняття наступного врожаю. Тож ми працюємо над тим, щоб допомогти вивезти це зерно потягами, через «коридори солідарності» – повідомив Боррель

Високий представник ЄС зауважив, що навколо спровокованою війною продовольчої кризи, росія намагається змістити акценти та перекласти свою відповідальність на жертву агресії – Україну, а також на Захід, який застосував санкції у відповідь на російське вторгнення.

«Насправді ця криза є наслідком війни, коли росія бомбить українські поля, руйнує, спалює, розкрадає сховища. Коли російські військові кораблі блокують чорноморські торговельні шляхи та українські порти, коли росія не дозволяє вивезення української пшениці на експорт – це має, звісно, негативний вплив на життя людей в Африці або в Азії, і вони хочуть отримати відповіді. Але їм шкодять не наші санкції, а наслідки війни, яку росія розв’язала проти України», – наголосив Боррель.

Як повідомлялося, через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії та 3 млн тонн соняшникової макухи. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче матиме наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції.

Скільки росіяни вкрали в українських аграріїв?

Рашисти незаконно вивезли з тимчасово окупованих територій України приблизно 500 тис. т зернових, десятки тисяч тонн соняшникової олії, сотні кілограмів овочів, а також вкрали в аграріїв с/г техніку. Про це повідомляє finance.ua.

Влада заявила, що все це документується, і вони боротимуться за повернення вкраденого та повну компенсацію завданих збитків.

Як зазначив в ефірі «5 Каналу» перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, усе вкрадене відвозили до Росії та на територію тимчасово окупованого Криму.

«Окупанти у Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій областях вивезли близько 500 тис. тонн зернових. Плюс відомо про вивезення кількох десятків тисяч тонн соняшникової олії. Безпрецедентні крадіжки продовжують відбуватися. Ми стежимо за ситуацією», — зауважив заступник міністра.

Росія перетворює війну проти України на «зернову війну»

Блокування росією українських морських портів, що унеможливлює вивезення зерна та інших продуктів харчування, може призвести до глобального голоду. Про це повідомляє Укрінформ.

«Ця війна вже давно перетворилась на глобальну кризу… росія свідомо вирішила перетворити війну проти України на зернову війну та поширила її на багато держав», – заявила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок.

За її словами, до 50 млн людей, насамперед в Африці та на Близькому Сході, можуть померти найближчими місяцями через брак харчів, тому що мільйони тонн зерна не можуть бути вивезені з українських портів через їх блокування росією. Ціни на продукти зростають скрізь у світі, і це створює «загрозу жорстокого голоду».

Німецький політик наголосила, що ця ситуація є не побічним наслідком, а цілком свідомо обраним інструментом гібридної війни, яку веде росія, сподіваючись розколоти світову спільноту. При цьому використовується масова дезінформація, одним з наративів якої є те, що дефіцит зерна у світі є наслідком західних санкцій. Бербок закликала не вірити цій цьому, адже немає санкцій проти продуктів харчування, ліків, гуманітарної допомоги.

«Це – війна російського президента. Але ми маємо спільну глобальну відповідальність», – заявила вона.

За словами глави МЗС, G7 відіграє центральну роль у запобіганні глобальним наслідкам цієї війни. Водночас слід бути готовими, що боротьба з цією глобальною кризою буде «гонкою на довгу дистанцію».

Міністри закордонних справ G7 за результатами своєї зустрічі ухвалили окрему заяву на тему глобальної продовольчої безпеки наслідків загарбницької війни росії проти України. Вони висловили сподівання на підтримку Групи ООН з реагування на глобальні кризи, Глобальний альянс за продовольчу безпеку для розв’язання проблеми. Міністри також вирішили створити механізм швидкого реагування на кризу, щоб захистити найуразливіші верстви населення в країнах, що розвиваються.

Як повідомлялося, через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапили 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії та 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче матиме наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції.

Волонтерська діяльність ДУ «Держгрунтохорона»

Вже третій місяць наша ненька Україна протистоїть жахливій збройній повномасштабній агресії з боку росії. Наші мужні воїни боряться за свободу жити у вільній незалежній державі. Протягом всього періоду дії воєнного стану небайдужі громадяни різних країн світу спрямовують свої зусилля на допомогу українцям, підтримку ЗСУ та обороноздатності України.

Під керівництвом генерального директора Юрія Зайцева ДУ «Держґрунтохорона» у складний для країни час не лише продовжує працювати задля підняття економіки країни, але й бере активну участь у волонтерській діяльності. Так гуманітарна допомога, в тому числі медикаменти та речі першої необхідності, була зібрана зі Львова та доставлена на Житомирщину, Полтавщину та Харківщину, щоб забезпечити переселенців та населення усім необхідним та допомогти тим, хто цього потребує. Надаючи допомогу, ми прагнемо надати не просто матеріальні цінності, а перш за все подарувати радість та надію на світле життя. Життя переможе смерть, а світ – темряву.

Ми, як солдати, сини та дочки своєї землі, боримося з ворогом заради спільних цінностей, тримаємо свій фронт підтримки. Адже негативні наслідки для всього світу від російської агресії проти України та проти демократії настільки масштабні, що будь яка підтримка є необхідною. Лише разом ми зможемо зупинити російську агресію та надійно захистити свободу України та Європи.

В цей нелегкий для України час, коли все більше людей потребує турботу та матеріальної допомоги стає важко знайти людей, які по-справжньому здатні сприйняти чужі проблеми, як свої. І як чудово, що такі люди все таки є. Висловлюємо слова щирої вдячності Директору Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Яніні Сергіївні, Зайцеву та Володимиру Романенку, які попри проблеми з дефіцитом пального в країні змогли налагодити успішну логістику гуманітарної та благодійної допомоги.

Віримо в нашу Перемогу!

Слава Україні! Героям Слава!

ФАО обговорює агропродовольчі системи та наслідки війни в Україні

З 10 до 13 травня 2022 року у м. Лодзь (Республіка Польща) відбулася 33-я сесія Регіональної конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи. Про це повідомляє пресслужба ФАО.

Метою форуму стало обговорення не лише негативних наслідків війни в Україні для глобальних агропродовольчих систем та всесвітньої продовольчої безпеки, але й шляхи прискорення діяльності з перетворення агропродовольчих систем, з тим щоб забезпечити інклюзивний та екологічно чистий розвиток та якісніше харчування як у регіоні, так і за його межами.

Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй, закликав членів ФАО використати Регіональну конференцію як можливість обговорити «потенційні підходи для запобігання ще більш масштабній кризі в майбутньому».

До регіону Європи та Центральної Азії входять 53 країни з високим та середнім рівнем доходу, у яких проживає понад 900 мільйонів осіб. Генеральний директор ФАО визнав, що Регіон закріпив за собою важливу роль однієї зі світових житниць і є провідним світовим виробником агропродовольчої продукції як за її кількістю, так і за якістю, навіть у теперішній час.

Регіон «відіграє ключову роль у забезпеченні всесвітньої продовольчої безпеки і є важливим джерелом нових ідей та прикладом для решти світу», – звертаючись до учасників Регіональної конференції відзначив заступник голови Ради міністрів та Міністр сільського господарства та розвитку сільської місцевості Польщі Хенрік Ковальчик.

Члени ФАО, які представляють цей Регіон, присвятили основну увагу ситуації в Україні та обговорили негативні наслідки війни для сільського господарства, у тому числі зростання світових цін на продовольство та добрива через ускладнений доступ до окремих товарів та ресурсів.

Цюй Дун’юй зауважив, що ФАО уважно відстежує негативні наслідки війни і продовжуватиме підготовку короткострокових, середньострокових та довгострокових аналітичних матеріалів та стратегічних рекомендацій для своїх членів.

Довідково:

Регіональні конференції ФАО проводяться раз на два роки і дають змогу обговорити проблеми та сприяти координації дій на регіональному рівні для досягнення цілей членів Організації. Нинішнього року для участі у сесії Регіональної конференції зареєструвалося понад 300 делегатів, які представляють майже всі країни Європи та Центральної Азії, що є найвищим показником участі для регіональних конференцій у цій частині світу.

На G7 обговорили підтримку України та захист продовольчої безпеки світу

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у конференції міністрів сільського господарства G7 у Штутгарті, яка відбулася 13 травня. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Внутрішньополітична нестабільність, ймовірність спалаху конфліктів та масова міграція населення з країн Азії та Африки – усе це можливі наслідки продовольчого шантажу з боку росії та продовження блокади українських морських портів.

Сольський акцентував на необхідності створення впливової Організації країн-експортерів зернових та розповів про основні засади її діяльності.

«Через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії і 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче буде мати наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції», – розповів Микола Сольський.

Він підкреслив, що подорожчання вартості зернових тягне автоматичне збільшення цін на інші базові продовольчі продукти в усьому світі – хліб, молочну продукцію, м’ясо та яйця. А особливо критичною ця ситуація буде для країн Азії та Африки, населення яких витрачає на харчові продукти до 40 % від своїх загальних розходів.

Наслідком усього цього може стати внутрішньополітична нестабільність та ймовірність спалаху конфліктів, з іншого – населення змушене буде шукати кращої долі на кордонах більш розвинених країн, прогнозує Микола Сольський.

Він запропонував своїм колегам обговорити створення впливової організації основних країн-постачальників зернових у світі, яка б реагувала на сучасні виклики і загрози продовольчій безпеці, у тому числі з боку російської федерації.

Україна бачить такі основні засади діяльності цієї організації:

– встановлення граничних обсягів експорту зернових культур задля стабілізації цін і прогнозованості ринку;

– розробка механізму щодо спрямування надмірних залишків с/г продукції на потреби «зеленого» сектору економіки;

– застосування спільних обмежувальних заходів щодо недружніх дій імпортерів продовольства (особливо це стосуватиметься загороджувальних заходів третіх країн на імпорт продуктів переробки);

– залишки зерна, що були законтрактовані третіми країнами, мають зберігатись у значній мірі в країнах-виробниках.

«Ніколи раніше ми в колі країн G7 не були такими одностайними у всіх відомствах: війна проти України також має серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки», – сказав Федеральний міністр Ніччини Джем Оздемір на відкритті конференції міністрів сільського господарства G7.

«Ми на вашому боці! Сьогодні ми знову обговоримо, як ми можемо підтримати вашу країну та ваш сільськогосподарський сектор», – запевнив він, звертаючись до Миколи Сольського.

Джем Оздемір також акцентував на терміновій потребі трансформації світових продовольчих систем – з боку виробництва та споживання, а також через вплив збройної агресії росії.

Протягом найближчих днів міністри сільського господарства G7 мають напрацювати спільні стійкі рішення, які дозволять забезпечити глобальну продовольчу безпеку та створити стабільну економічну основу для фермерів.

Земельні відносини в умовах воєнного стану

Верховна Рада прийняла в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану (реєстр. №7289). Про це повідомляє Офіційний вебпортал парламенту України.

Законом в умовах тимчасового призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру надано територіальним громадам сіл, селищ, міст можливість передавати в оренду земельні ділянки, що переходять до комунальної власності територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності такі земельні ділянки.

Законом передбачається здійснювати гранично оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, без проведення земельних торгів із жорсткими обмеженнями умов оренди. При цьому підприємства, яким надаватимуться ділянки у разі переміщення (евакуації) виробничих потужності із зони бойових дій, визначатимуться спільним рішенням обласної військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної військової адміністрації, на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються).

Згідно із Законом, надання у постійне користування земельних ділянок комунальної власності для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб здійснюватиметься виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Законом передбачається, що встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, будівництва річкових портів (терміналів) здійснюватиметься без розроблення документації із землеустрою, без супутніх витрат та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської селищної, міської ради. Забороняється використовувати для таких цілей природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, порушувати обмеження у використанні земель (у тому числі в сфері забудови).

У період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, встановлюються спеціальні правила реєстрації встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок районними військовими адміністраціями у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану.

У разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки Міністерство аграрної політики та продовольства України уповноважується затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які можуть застосовуватися у випадках обов’язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель».

Міністерству аграрної політики та продовольства України надається право призупиняти та відновлювати функціонування Державного земельного кадастру з міркувань безпеки, встановлювати обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів та інші особливості ведення Державного земельного кадастру в умовах воєнного часу.

Для оперативного вирішення завдань експлуатації та підтримання в належному стані об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору системи розподілу, оператору системи передачі, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, теплогенеруючим, теплотранспортуючим, теплопостачальним організаціям, операторам електронних комунікацій надається право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об’єкти таких операторів, підприємств, організацій, а також в межах їх охоронних (спеціальних) зон. Гранично спрощуються умови проведення капітальних та інших планових робіт, а також ліквідації аварії або загрози її виникнення (аварійних ситуацій).

Законом створюються правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджується надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Законом передбачається спрощення передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, для таких цілей розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій та розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб.

Відбулася нарада Мінагрополітики з ДУ «Держгрунтохорона»

Вчора, 11 травня, відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького за участю ДУ «Держгрунтохорона» та керівників регіональних філій.

У вступному слові Тарас Висоцький подякував за активну позицію установи щодо збереження майнового комплексу та роботи в цілому під час бойових дій на окупованих територіях та по всій Україні.

Однією з головних тем обговорення стали присутні на ринку мінеральні добрива, які не відповідають ДСТУ та ТУ.

Так, зокрема, за інформацією однієї з філій ДУ «Держгрунтохорона» за результатами лабораторних досліджень встановлено факти невідповідності досліджених зразків мінеральних добрив «Державним стандартам України» (далі – ДСТУ) та «Технічним умовам» (далі – ТУ). Це ставить під ризик продовольчу безпеку держави.

Слід зазначити, що:

– у 2020 році 4,1% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ;

– у 2021 році 4,8% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ;

– за чотири місяці поточного року 13,6% від загальної кількості зразків не відповідали ДСТУ та ТУ.

Зважаючи на вищевикладене, та з метою запобіганню придбання неякісних мінеральних добрив, сільгосптоваровиробники повинні бути вкрай обачливими при укладанні відповідних договорів купівлі.

З початком російської військової агресії звичайний порядок життя назавжди змінився, доводиться жити та працювати у непростий для нашої країни час. Однак більшість філій ДУ «Держгрунтохорона» працюють у штатному режимі. Замовлення на всі види досліджень виконуються безперервно.

Резюмуючи нараду Тарас Висоцький подякував та висловив підтримку ДУ «Держгрунтохорона» та її філіям. Закликав вірити в Перемогу і працювати на благо нашої держави.

Перебіг посівної кампанії в Україні

Посівна кампанія в Україні, незважаючи на війну, відбувається досить активно. Разом з тим, відставання від минулорічного посіву становить від 20 до 30 %, що зумовлено також і погодними умовами. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Окупант же тим часом продовжує красти українське зерно – втрати аграріїв сягають щонайменше $125 млн. Практично всі кораблі, які йдуть із зерном з Севастополя, перевозять крадене українське зерно.

«Зараз фермери стикаються з труднощами, які в першу чергу пов’язані з логістикою. У них є менше коштів на гербіциди. Вони економлять на дизелі. Є втрати по часу, зумовлені комендантською годиною, переміщеннями техніки. Додає проблем зберігання палива. Зокрема, через усе це посів триває довше, ніж стандартно. Відставання від минулорічного посіву, залежно від регіонів, становить від 20 до 30 %», – зазначив Міністр.

Але темпи посіву дещо змістилися й з огляду на те, що цього року холодніше, ніж торік, додав він.

За словами Миколи Сольського, через війну змінилися і тенденції у підборі с/г культур до сівби. Так, до прикладу, зменшуються обсяги сівби кукурудзи. Це зумовлено тим, що фермери, економлячи кошти, по-перше, переходять на посів більш дешевих культур, по-друге, вони обирають ті культури, які дають меншу врожайність при цьому тонна коштує більше. Тому цьогоріч зменшаться врожаї кукурудзи, ніж приміром соняшника і сої.

Крім того, Міністр підтвердив факти грабежу окупантами с/г продукції на тимчасово окупованих територіях. Так, окупанти вже відправили в напрямку Криму орієнтовно 400–500 тис. тонн, де 1 тонна коштує $ 250–300.

«Це великий бізнес, який курують люди вищого рівня: працівники спецслужб країни-агресора, військові і різноманітні аферисти, яким такий бізнес по життю підходить. Крим у цей сезон, навіть коли ми його контролювали, стандартно вже завозив зерно з інших регіонів. Враховуючи, що вони в останні декілька років фактично його не вирощували, через відсутність, зокрема, поливу, тим більше в них є потреба в зерні для внутрішнього споживання. Крім того, вони налагоджують канали з завантажень кораблів через Севастополь. На нашу думку, практично всі кораблі, які йдуть із зерном з Севастополя, – це кораблі з краденим українським зерном. Адже немає ніякого розумного логістичного підходу, щоб переміщувати зерно з континентальної частини росії і вантажити через Севастополь, якщо це можна робити ближче, через російські порти», – підкреслив Микола Сольський.

За його словами, на сьогодні є розуміння, які локальні трейдери та представники російського ринку цим займаються. Відповідна інформація передається у правоохоронні органи. Прокуратура всі факти реєструє. МЗС України працює над тим, щоб за допомогою наших західних партнерів це зерно було оперативно арештоване та конфісковане.

Стало відомо, яка українська агропродукція матиме попит у Великій Британії

Скасування всіх мит та квот на продукцію з України в Великобританії надасть певні конкурентні переваги українським аграріям в порівнянні з іншими постачальниками продукції АПК. Про це повідомляє AgroTimes.

За результатами 2021 року, з України у Великобританію було експортовано продукції АПК на 553 млн USD. Найбільшу частку в структурі українського експорту до Великобританії займали вже традиційні для України соняшникова олія (31% експортної виручки), ріпак (28%) та кукурудза (24%). Однак є ряд українських продуктів, експорт яких присутній у Великобританії, але обсяги його поки що незначні.

Зокрема, в УКАБ відмічають наступні напрямки, які мають значний експортний потенціал в Україні та поки що займають незначну частку в експорті певного продукту в Великобританію. Саме на них варто зосередити увагу українським аграріям. До таких продуктів належать:

– М’ясо птиці. Обсяг експорту в 2021 році – 2,6 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Нідерланди, Польща, Бельгія;

– Горіхи волоські без шкаралупи. Обсяг експорту в 2021 році – 0,7 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 6%. Основні конкуренти: США, Німеччина, Китай;

– Мед. Обсяг експорту в 2021 році – 0,8 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Китай, Польща, Мексика;

– Журавлина, лохина. Обсяг експорту в 2021 році – 0,2 тис. т. Частка України в імпорті Великобританією – 0,3%. Основні конкуренти: Іспанія, Перу, Чилі.

Окремо хотілося б виділити горох. Обсяг експорту в 2021 році даної продукції становив 4,9 тис. т. з часткою України в імпорті Великобританією – 12%. Проте основним нашим конкурентом є росія, що автоматично додає переваг для українських постачальників.

«Загалом можливостей для експорту українських товарів на ринок Великобританії більше ніж достатньо, проте вони є значно обмежені логістичними проблемами, адже через вторгнення росії на територію України та блокування портів російськими військами практично повністю призупинилися експортні відвантаження. Зараз всі зусилля уряду, аграріїв направлені на побудову альтернативних шляхів через західні кордони країни, однак ці можливості обмежені. Сильно завантажені залізниця та морські порти сусідніх країн через експорт зернових культур, обсяги яких у нас найбільші. Тому для збільшення експортної виручки варто зосередитися на експорті товарів, які мають більшу ціну при меншій вазі і таким чином здійснювати експорт автомобільним транспортом», – пояснює Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

Лише після більш продуктивного налагодження альтернативних експортних шляхів та розблокування портів, Україна зможе розширити торгівлю, а також збільшити поставки вже традиційних товарів: соняшникової олії, ріпаку, кукурудзи та пшениці в дану країну. Але на це потрібно більше часу.

В Мінагрополітики розповіли скільки областей завершили сівбу ярих культур ранньої групи

Як би важко не доводилось нашим аграріям, але в Україні триває посівна. Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи. У загальному результаті майже 80% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ вже засіяно. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Станом на 05.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 138,8 тис. га, що на 2 777,5 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними структурних підрозділів військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.

Так всіма категоріями господарств посіяно (посаджено):

– ярої пшениці 186,1 тис. га;

– ярого ячменю 853,8 тис. га;

– ярого ріпаку 26,2 тис. га;

– вівса 153,5 тис. га;

– гороху 119,6 тис. га;

– гречки 5 тис. га;

– проса 18,2 тис. га;

– кукурудзи 1976,6 тис. га;

– цукрових буряків 175,4 тис. га;

– соняшника 2 399,3 тис. га;

– сої 335,5 тис. га;

– картоплі 850,8 тис. га.

У сільськогосподарських підприємствах завершено перше підживлення озимих сільськогосподарських культур азотними мінеральними добривами та проходить догляд за посівами.

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;

– ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше;

– посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Щодо ситуації з добривами для аграріїв

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував ситуацію з наявністю добрив для аграріїв. За його словами, оскільки аграрії готуються до кожного блоку робіт завчасно, до початку війни, напередодні старту весняно-польових робіт, вони були забезпечені добривами на 85%. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Але незабаром будуть літні польові роботи для підживлення ґрунтів та осінні. Там ситуація складніша, але поки що контрольована. Зараз саме працюємо над тим, щоб добрив було достатньо на наступні польові роботи», – підкреслив Висоцький.

Продовольча безпека України під повним контролем Уряду

Останніми днями з’являється багато повідомлень про те, що російські військові крадуть сотні тисяч тонн збіжжя на захоплених територіях України. Роз’яснення щодо впливу цієї ситуації на національну продовольчу безпеку надав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, у національних масштабах дана ситуація загрози не несе. Але сама по собі вона є жалюгідною, її можна прирівняти до геноциду мешканців Запорізької, Донецької, Луганської, Херсонської областей, адже вивозиться залишок с/г продукції, необхідний для поточного харчування українців.

«У нас сьогодні є на залишках загалом близько 25 млн тонн зернових та олійних культур. Якщо ми говоримо про тимчасово окуповані території, там на момент окупації залишалося приблизно 1 млн 300 тис. тонн зернових. З точки зору забезпечення продовольства всіх 40 млн українців ми маємо достатньо резервів на контрольованій території», – підкреслив Тарас Висоцький.

Він також додав, якщо порівняти площі, які наразі тимчасово не доступні на цих територіях, виходить приблизно мінус 30%. А для забезпечення продовольством усіх 40 млн українців необхідні посівні площі становлять близько 35 %.

«Тобто у нас є доступно на контрольованій території мінімум 70% площ. І тільки половина з них потрібна для забезпечення продовольством усіх 40 млн українців», – запевнив перший заступник Міністра.

Відбулася нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 5 травня, відбулася онлайн нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

Серед основних питань, які обговорювалися на нараді – робота установи та її філій під час воєнного стану. Незважаючи на складність організаційних і технічних умов для господарської діяльності установи та її філій у повному обсязі ми продовжуємо свою роботу задля підтримки економіки держави.

Також не дивлячись на нинішню ситуацію в країні ми маємо продовжувати наукову діяльність нашої установи, бо установа має статус наукової.

У складний період оговтуються і починають у режимі воєнного стану працювати інститути, готуватися до вступної кампанії та проводити дистанційне навчання. Ми ж маємо підтримувати напрацьований науковій профіль роботи нашої установи.

Установа провела захист звітів проектно-технологічних та науково-дослідних робіт виконаних філіями ДУ «Держгрунтохорона» за 2016–2020 роки. Це велика дослідницька робота, що виконана філіями та ДУ «Держгрунтохорона» і має бути закінчена виданням Періодичної доповіді про стан ґрунтів сільськогосподарського призначення за результатами 11 туру агрохімічної паспортизації.

Завершуючи нараду Юрій Зайцев побажав усім мирного неба, закликав берегти себе, своїх рідних та оточуючих, молитися за наших захисників, які зараз нас обороняють, а також вірити в нашу Перемогу!

Про навчання з мінної небезпеки на спеціальній онлайн платформі

Громадська організація «Асоціація саперів України» за підтримки МОН проводить навчання з питань мінної небезпеки. Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України,  вбачаємо за доцільне проходження зазначеного навчання.

Курс розрахований на 30 годин онлайн навчання. Слухачеві потрібно
зареєструватися за посиланням: https://eoreplatform.web.app/ та у зручний для себе час пройти онлайн курс навчання. Всі, хто успішно пройдуть зазначений курс навчання, отримають відповідний сертифікат (генерується автоматично) та зможуть завантажити в особистому кабінеті необхідну навчально-методичну літературу (в електронному вигляді). Загальна кількість учасників онлайн навчання не обмежена.

Контактна особа від Асоціації – Чуткий Сергій Іванович, член правління
організації, e-mail: ua.deminers@gmail.com.

Аграрний бізнес в умовах війни

Розгорнута широкомасштабна агресивна війна росії проти України суттєво вплинула на економіку нашої країни, зокрема на її аграрний сектор. За даними Мінагрополітики, через війну площа земель під посівну 2022 року зменшилася на 3,5 млн га в зоні активних бойових дій. Проте зупинити роботу агробізнесу в Україні агресору не вдалося й не вдасться. І це не просто слова, адже для стійкості агробізнесу в умовах воєнного часу вже зроблено чимало. Про це повідомляє ZN.UA

Мораторій на експорт

Вимушеним заходом для забезпечення продовольчих потреб держави та населення країни стала заборона на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції: вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби. Також лише з попереднім інформуванням уряду та отриманням ліцензії дозволено експортувати пшеницю, меслін (її суміш із житом), кукурудзу, соняшникову олію, м’ясо та яйця свійських курей.

Крім того, на початку березня Кабмін установив нульову квоту, тобто повну заборону на вивезення азотних, калійних і фосфорних мінеральних та хімічних добрив. Наприкінці ж березня уряд скасував заборону експорту азотних добрив, встановивши квоту на їхнє вивезення у розмірі до 210 тис. тонн, проте не більш як 70 тис. тонн на місяць.

Такі обмеження зможуть гарантувати стабільний запас продовольства українцям, що в умовах воєнного часу є беззаперечним пріоритетом. Разом з тим їхнім наслідком може стати продовольча криза в імпортозалежних країнах, якщо експортні операції буде заблоковано протягом календарного року.

Логістика в умовах блокади портів

Військова агресія РФ унеможливила функціонування морських портів України, через які здійснювалося близько 90% експорту сільгосппродукції. За даними Мінагрополітики, сьогодні залізничним транспортом перевозять до 20 тис. тонн зерна на день, раніше ж через морські порти проходило близько 150 тис. тонн.

Тому ключовим питанням для підтримки економіки є створення альтернативної логістичної мережі для експорту, над чим зараз досить активно працюють уряд і бізнес-спільнота. У нинішніх умовах оптимальними є такі два варіанти:

– експорт через морські порти держав-сусідів (Румунії, Болгарії);

– використання залізничного сполучення.

Реалізація першого — це серйозна дипломатична робота, другий же варіант потребує значного фінансування для розширення мережі залізничної інфраструктури як України, так і країн-сусідів (сухі перевалочні пункти/порти).

Проблеми посівної кампанії

Поки триває робота над вирішенням питання логістики експорту сільськогосподарської продукції, уряд працює над мінімізацією бюрократичних процедур для аграрного бізнесу, зокрема, запити виробників для отримання необхідних ліцензій і сертифікатів будуть опрацьовуватися щонайбільше добу.

Крім того, прийнято зміни для спрощення імпорту сільськогосподарської рослинної продукції, зокрема посівних матеріалів. Так, у роботі Держпродспоживслужби запроваджено принцип екстериторіальності. За наявності фітосанітарного сертифіката фітосанітарний контроль здійснюватиметься лише у формі інспектування без фітосанітарної експертизи, а також через направлення запитів Держпродспоживслужбою для отримання інформації (але не частіше одного разу протягом місяця).

Питання нестачі та високої вартості палива для проведення посівної кампанії та забезпечення інших транспортних потреб аграріїв вирішено через впровадження суттєвих податкових пільг. У березні прийнято закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне. Також дозволено ввести в обіг бензин і дизельне паливо екологічних класів Євро-3 і Євро-4, що має на меті розширити базу палива для його використання в цілях посівної.

Також спрощено роботу з пестицидами та агрохімікатами, зокрема, подовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з їхнім транспортуванням, зберіганням, застосуванням і торгівлею на період воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування/закінчення.

Важливим аспектом для аграріїв є використання необхідної кількості сільськогосподарської техніки, тому на період воєнного стану Мінагрополітики передбачило можливість експлуатації тракторів, самохідних шасі тощо без їхньої реєстрації. Проте протягом 90 днів після скасування/закінчення воєнного стану власникам техніки доведеться її зареєструвати (перереєструвати).

Зазначені нововведення, безумовно, позитивно вплинуть на проведення посівної кампанії, але робота для забезпечення функціонування аграрного сектору має залишатися системною та систематичною. Зокрема, питання різкого зростання цін на паливо та добрива залишається актуальним і потребує додаткових заходів від держави для його вирішення.

Аграрний сектор в умовах війни став другим фронтом боротьби нашого народу за продовольчу та фінансову незалежність, тому для його повноцінного функціонування передбачено можливість бронювати агропідприємствами працівників у період мобілізації. За умови якісної підготовки пакета документів і належного обґрунтування надається відстрочка від призову строком до шести місяців, підтверджена витягом із наказу про відстрочку.

Фінансова підтримка

Окрім мінімізації бюрократичних процедур при веденні операційної діяльності агробізнесу, уряд також працює над покращенням умов кредитування аграріїв. У рамках держпрограми «Доступні кредити 5–7–9%» у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн строком до шести місяців на провадження сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо).

Державою передбачено додаткову фінансову підтримку малого та середнього агробізнесу у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн. Уряд також установив максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

Нагадуємо також про існування такого механізму фінансування сільськогосподарських виробників, як аграрні розписки, що дає можливість оформити кредит на техніку, добрива чи інші необхідні для аграріїв ресурси. Обов’язковою заставою при оформленні виступає майбутній врожай. Необхідні для оформлення кредитної розписки Реєстр обтяжень рухомого майна та Реєстр аграрних розписок функціонують і в умовах воєнного стану.

Податкові канікули

15 березня парламент ухвалив закон №2120-ІХ, яким передбачено зміни щодо сплати за землю державної та комунальної форм власності в період дії воєнного стану.

Так, з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено/скасовано воєнний стан, не нараховується і не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також визначені обласними військовими адміністраціями як такі, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

На сьогодні переліку таких територій не визначено Кабміном, ймовірно, до них буде віднесено Київську, Чернігівську, Харківську, Сумську, Миколаївську, Херсонську, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську та Запорізьку області.

Обставини непереборної сили

Торгово-промислова палата України з 24 лютого засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку з воєнною агресією РФ проти України.

У контексті земельних відносин настання форс-мажору є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне здійснення плати за землю, зокрема, не може бути розірваний договір оренди/емфітевзису або ж застосовані будь-які штрафні санкції (наприклад пеня). Проте, якщо це не передбачено договором, форс-мажорні обставини не є підставою для звільнення від плати за землю після їхнього закінчення.

Оформлення прав на сільгоспземлі та їхнє поновлення

Запровадження воєнного стану також унеможливило роботу ключових реєстрів, ДЗК і ДРРП, відповідно, й формування земельних ділянок та оформлення прав на них за загальною процедурою. Проте 7 квітня набув чинності закон №2145-ІХ, метою якого є забезпечення продовольчої безпеки та проведення посівної кампанії та який передбачає можливість оформити право оренди на земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва строком не більш як один рік без права поновлення договору. Така ділянка формується на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель без внесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру.

Крім того, передбачена можливість користувачам сільгоспділянок передавати права землекористування іншим особам без згоди власників таких ділянок строком до року. Таке нововведення дасть змогу ефективно використовувати сільськогосподарські землі за їхнім призначенням більш забезпеченими аграріями, що, безумовно, позитивно вплине на результати посівної кампанії.

Звертаємо увагу, що зазначеним законом також передбачене автоматичне поновлення на рік договорів користування землями сільськогосподарського призначення, строк яких закінчився після запровадження воєнного стану, без волевиявлення сторін. За загальним правилом, закон зворотної сили в часі не має, тому автоматична пролонгація починає функціонувати з моменту вступу закону в дію, а не безпосередньо з моменту запровадження воєнного стану. Проте існує позиція, що положення закону про автоматичне поновлення поширюються на всі договори, строк дії яких закінчився від 24 лютого включно. Питання дискусійне, тому варто чекати офіційного роз’яснення Мінагрополітики.

***

Війна — це час для щоденної роботи над її викликами, з якими агробізнес продовжує успішно боротися. Проведення посівної кампанії 2022 року значною мірою залежить від масштабу воєнних дій і розвитку державної політики в напрямку підтримки агробізнесу, тому спрогнозувати її результати на початковому етапі досить складно. Але всі ми точно знаємо, що аграрії й надалі невтомно працюватимуть на фронті посівної для забезпечення продовольчої безпеки народу та наближення перемоги нашої держави над агресором.

Вебінари щодо використання платформи Web of Science

З 5 до 26 травня 2022 року компанія Clarivate проведе безкоштовні вебінари для українських вчених, під час яких обговорять можливості використання платформи Web of Science. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

На онлайн-заходах учасники зможуть удосконалити знання та вміння у роботі з платформою Web of Science та аналітичним інструментом InCites, ознайомитися з особливостями створення, коригування та використання профілів установ у Web of Science.

Для участі у вебінарах необхідно зареєструватися. Учасники зможуть отримати електронні сертифікати, якщо прослухають не менше 90% основного часу вебінару.

.

Програма вебінарів 

5 травня 2022 року

Тема: «Використання Web of Science для ефективної наукової діяльності» 

Можливості Web of Science для науковця, викладача та адміністратора. Як шукати фахову літературу за відповідною тематикою досліджень? Як здійснювати пошук дослідників для співпраці або рецензентів, визначати установи та науковців, які є лідерами за певним напрямом досліджень? Як знайти відповіді на зазначені запитання за допомогою базового пошуку з використанням операторів пошуку та символів скорочення? Як аналізувати вибірку документів?

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3xwPqrN

16:15–17:15: bit.ly/3JRQuKG

.

10 травня 2022 року 

Тема: «Профіль установи: створення, корегування, використання» 

Для яких потреб необхідно оцінювати публікаційну діяльність організації? Складнощі та шляхи їхнього вирішення під час здійснення пошуку і аналізу публікацій установи. Створення та підтримання в актуальному стані профілю установи у Web of Science Core Collection. Які роботи (не) можуть потрапити в профіль організації, як створити і експортувати в певному форматі список публікацій установи за конкретний період?

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/37qRiHV

16:15–17:15: bit.ly/3jKDx9l

.

12 травня 2022 року 

Тема: «Можливості використання аналітичного інструменту InCites для вченого та адміністратора» 

Оглядовий вебінар про можливості, які надає аналітичний інструмент InCites. Які дані використовують та які показники розраховують, на що звертати увагу під час аналізу здобутків установи та як порівняти установи за досягненнями у певній галузі досліджень? Критерії ефективності співпраці. Пошук партнерів для виконання проєктів. Аналіз документів за певною темою. Готові автоматичні звіти і результати відповідно до запитів користувача.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/37ZGqR1

.

24 травня 2022 року 

Тема: «Research Smarter: Огляд літератури «на відмінно»

Робота із джерелами інформації потребує певних навичок. Під час вебінару учасники дізнаються, як ефективно робити огляд літератури, шукати статті для проведення власного дослідження, як здійснювати цитування, як працювати із посиланнями під час підготовки роботи та забезпечувати успішну співпрацю зі своїми співавторами.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3rRIqSK

.

26 травня 2022 року 

Тема: «SWOT-аналіз в InCites: як здійснювати коректний аналіз за спеціалізаціями»

Інструмент InCites Benchmarking & Analytics на основі даних Web of Science надає об’єктивні та надійні індикатори, необхідні для прийняття рішень щодо проведення досліджень. У ході вебінару йтиметься про те, як коректно аналізувати результати діяльності інституцій, оцінювати співпрацю, визначати експертів за певною тематикою досліджень, демонструвати сильні сторони, відкривати нові можливості тощо.

Посилання для реєстрації:

10:15–11:15: bit.ly/3vDTqUR

Затверджено план із забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив план заходів із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Уряд розробив комплекс дій за багатьма напрямами. По-перше, це моніторинг стану продовольчої безпеки та с/г інфраструктури в цілому. По-друге, національним виробникам харчових продуктів надаватиметься держпідтримка. По-третє, найбільш соціально вразливе населення отримуватиме адресну продовольчу допомогу. Крім того, під особливим контролем держави буде моніторинг та відповідне регулювання продуктових цін», – запевнив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Так, міністерства, Держстат, обласні військові адміністрації регулярно відстежуватимуть, зокрема, статистику за балансом основних продуктів харчування. Контролюватимуть рівень торговельних надбавок. Обсяги вітчизняної с/г продукції під експорт і надалі на період воєнного стану регулюватимуться державою.

Буде вивчена потреба та кількість підприємств, які потребують фінансування для розширення, відновлення та будівництва виробничих потужностей.

Крім того, постійно забезпечуватимуться потреби вітчизняних підприємств агропромислового комплексу в товарах критичного імпорту.

З-поміж іншого, держава також регулярно закуповуватиме продовольчі набори для соціально незахищених верств населення. Буде реалізовано місцеві програми для самозабезпечення територіальних громад харчовими продуктами.

«Усіма цими заходами ми намагаємося досягнути ключового – задовольнити в необхідній кількості потреби українців продуктами харчування. А також повністю забезпечити підприємства, які працюють у сфері с/г виробництва, можливостями для подальшої роботи. І гарантувати нашій державі та її громадянам стійку продовольчу безпеку в цей небезпечний час війни», – резюмував Микола Сольський.

Про законопроєкт щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану

Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендує Верховній Раді України прийняти в цілому законопроєкт щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Про це повідомляє офіційний вебпортал парламенту України.

Законопроєктом, підготовленим до другого читання, пропонується:

– здійснювати оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, із жорсткими обмеженнями умов оренди.При цьому підприємства, яким надаватимуться ділянки у разі переміщення (евакуації) виробничих потужності із зони бойових дій, визначатимуться спільним рішенням обласної військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної військової адміністрації, на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються);

– встановити правило, за яким для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб земельні ділянки комунальної власності передаються у постійне користування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад;

– в умовах тимчасово призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру надати сільським, селищним, міським радам можливість передавати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, без державної реєстрації права комунальної власності такі земельні ділянки;

– установити, що встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, а також надання земельних ділянок в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, будівництво (розширення) річкових портів (терміналів), мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів, здійснюватиметься без супутніх витрат та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури. Забороняється використовувати для таких цілей природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, земель водного фонду (крім випадків розміщення річкових портів (терміналів), а також порушувати обмеження у використанні земель (у тому числі в сфері забудови);

– у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, встановити спеціальні правила реєстрації зміни цільового призначення земельних ділянок районними військовими адміністраціями;

– у разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки уповноважити Міністерство аграрної політики та продовольства затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які будуть застосовуватися у випадках обов’язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель»;

– Кабінету Міністрів України надати право встановлювати обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів та інші особливості ведення Державного земельного кадастру в умовах воєнного часу;

– Держгеокадастру України надати право призупиняти та відновлювати функціонування Державного земельного кадастру з міркувань безпеки;

– для оперативного вирішення завдань експлуатації та підтримання в належному стані об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу та ліквідації негативних наслідків бойових дій оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору системи розподілу, оператору системи передачі, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, теплогенеруючим, теплотранспортуючим, теплопостачальним організаціям, операторам електронних комунікацій надати право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об’єкти таких операторів, підприємств, організацій, а також в межах охоронних (спеціальних) зон таких об’єктів. Гранично спрощуються умови проведення капітальних та інших планових робіт, а також ліквідації аварії або загрози її виникнення (аварійних ситуацій);

– створити правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджується надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Посіви зернових в Україні уражено хворобами

Упродовж третьої декади квітня 2022 року розвиток сільськогосподарських культур проходив в основному за складних агрометеорологічних умов. Прохолодна затяжна весна затримує масове заселення сільськогосподарських культур шкідниками, а також не сприяє значному розвитку хвороб. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У звітному періоді зниження температури повітря як у нічний так і у денний час несприяли активному перельоту клопа шкідливої черепашки на поля. Клоп шкідлива черепашка перебуває у задовільному фізіологічному стані. В подальшому, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами 12-14 °С, макс. 18-20 °С, варто очікувати активного перельоту фітофага на площі озимих культур. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці – пізніше на 5–7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початок виходу рослин в трубку – загибель центрального стебла. Заселення посівів шкідником буде розтягнутим в часі, цьому сприяють різкі коливання температури повітря.

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, подекуди ринхоспоріоз, якими охоплено 10-25, макс. 51 та 87% площ (септоріоз, осередки в Кіровоградській та Львівській обл.), уражено 0,5–12% рослин на ранніх добре розвинених посівах. В посівах ярих колосових культур розвитку хвороб невиявлено. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин в трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами.

У плодових насадженнях шкодять садові довгоносики, які заселили 3–22% дерев та пошкодили 1–5% бруньок та листокрутки, Сисні шкідники (попелиці, кліщі, листоблішки) повсюдно розвиваються на 5–20% дерев, 3–10% листків.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

В Україні триває посівна ярих культур

Не зважаючи на військові дії та загрози в нашій державі, в Україні триває посівна. Так, за останніми даними, сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області повністю завершили сівбу ярих культур ранньої групи.

Станом на 28.04.2022 року всіма категоріями господарств вже посіяно:

– ярої пшениці 175,8 тис. га ;

– ярого ячменю 838,5 тис. га ;

– ярого ріпаку 21 тис. га ;

– вівса 144,4 тис. га ;

– гороху 116,3 тис. га ;

– гречки 2,6 тис. га ;

– проса 10,8 тис. га ;

– кукурудзи 774,8 тис. га ;

– цукрових буряків 167,4 тис. га;

– соняшника 1 367,8 тис. га ;

– сої 127,2 тис. га ;

– картоплі 648 тис. га .

Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:

– озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га;

– жита посіяно 109 тис. га;

– ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.

Як війна росії проти України породжує продовольчу кризу в світі

Два місяці війни проти України, яка експортувала 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощувала 4% пшениці, суттєво вплинули на міжнародні ринки зерна та олії.

Під час воєнних дій ділянки сільгоспугідь перетворились на поля битв, а дорожня та портова інфраструктура України страждає від атак російських ракет та бомб, ланцюжок поставок продовольства в країні зупинився, написали аналітики Financial times.

Короткий витяг з матеріалу про те, до чого призводить зумисне бомбардування російськими військовими української землі, обладнання, продовольчих сховищ, блокування логістичних можливостей для експорту публікує сучасне ділове видання The Page.

За словами міністра агрополітики Миколи Сольського, війна зробила глобальний розрив у постачаннях. На Україну припадає 8% світового експорту пшениці, 13% постачання кукурудзи та понад третину торгівлі соняшниковою олією. Зазвичай країна експортує від 40 до 50 мільйонів тон зернових щороку, але вторгнення Росії призвело до того, що обсяги експорту у березні становили чверть від лютневого.

Війна і голод. Їжа як зброя

Бомбардуючи сільгосподарські землі, росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі». Інфографіка: Financial Times

.

Війна призвела до зростання цін на продукти у всьому світі. У Північній Африці подорожчав хліб, а рослинна олія зросла в ціні у Південній Азії. Покупці українського та російського зерна та сільськогосподарських товарів шукають на міжнародних ринках альтернативні джерела, натикаючись на ще вищі ціни.

Завдаючи ударів по всій сільськогосподарській економіці України, знищуючи поля, сільгоспобладнання, склади, дороги, мости, порти, Росія має на меті позбавити Україну великого джерела доходів, вважає Кейтлін Уолш, директор Центру стратегічних та міжнародних досліджень глобальної продовольчої безпеки.

Інфографіка: Financial Times

.

Перші особи України також звинуватили Росію у використанні продовольства як воєнної зброї. Ця заява стала резонансною, зважаючти на історичний досвід України, що втратила мільйони людей через голод, спричинений Радянським Союзом у 1930-х роках. Під час нападів Росії на деякі українські міста, насамперед на Маріуполь, місто було навмисне доведено до гуманітарної катастрофи, коли людям не вистачало їжі через блокування росіянами доставки товарів першої необхідності.

Людмила Денисова, українська уповноважена з прав людини, нещодавно заявила, що росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі».

Москва фактично підтвердила готовність використовувати продовольство як стратегічний інструмент на міжнародному рівні. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці. А заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, що називав раніше продукти харчування «безшумною зброєю», тепер заявляє, що Росія не експортуватиме сільськогосподарську продукцію «нашим ворогам».

Товари, вирощені в Україні, складають значну частку світового сільськогосподарського виробництва. На країну припадає 30% світових запасів соняшникової олії, і вирощується 4% світової пшениці.

Як нагодувати світ. Шок продовольчої системи під час війни

Проблеми України з експортом товарів особливо гостро відчуваються в Африці та на Близькому Сході, куди йде більша частина пшениці країни.

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона — ключовий постачальник для Сомалі, Сирії та Лівії. Інфографіка: Financial Times

.

На Україну припадає 80% імпорту до Лівану. Вона є ключовим постачальником для таких країн, як Сомалі, Сирія та Лівія. Росія також постачає Туреччини понад 60% пшениці. У березні продовольча інфляція у Туреччині підскочила до 70%.

Єгипет купує майже дві третини пшениці на міжнародних ринках, що робить його найбільшим імпортером зерна у світі. Він залежить від Росії та України щодо понад 80% імпортованої пшениці. Минулого місяця Каїр звернувся за підтримкою до МВФ після того, як війна призвела до різкого зростання цін на пшеницю, олію та паливо.

Раніше Україна експортувала 30% світових запасів соняшникової олії. Інфографіка: Financial Times

.

Але криза зачепить не лише країни, які купують безпосередньо у двох країн. Світова торгівля була побудована на очікуванні безперебійних потоків поставок, і вплив війни позначився на міжнародних ринках зерна та олії.

Через морські блокади Росія перешкоджає і надходженню палива в Україну, і вивезенню товарів. До вторгнення 90% сільськогосподарського експорту Україна експортувала морем. Більшість цих товарів застрягла в країні і не можуть бути експортованими. Наприклад, близько 15 млн тонн, близько 40% урожаю кукурудзи залишається у силосах, за словами Майкла Магдовиця, аналітика сільського господарства у фінансовій компанії Rabobank.

Через блокаду портів фермерам України, які раніше відправляли морем пшеницю і соняшник в Єгипет і Туреччину, тепер доведеться шукати інших клієнтів.

Через блокаду портів 15 млн тонн (40% урожаю) кукурудзи залишається у силосах і не може бути експортованим. Інфографіка: Financial Times

.

Експорт сухододлом не є легкою альтернативою. В Україні не вистачає водіїв, щоб везти вантажівки в ЄС, оскільки другий місяць діє воєнний стан, а більшість чоловіків призовного віку забороняють виїжджати з країни. Через брак водіїв «у нас не так багато соняшникової олії в [закордонних] супермаркетах», – каже Хакіров з «Дельти».

Продовольча криза може тривати навіть після війни — до 2023 року, якщо фермери не зможуть придбати необхідні ресурси, такі як насіння та добрива, для посівного сезону пізніше цього року. Наявні запаси насіння фермерів до того часу будуть вичерпані, а їхня нездатність експортувати означає, що їхні гроші закінчуються, каже Гаель Хілі, регіональний директор агрохімічної групи Syngenta в Європі, Африці та на Близькому Сході.

За його словами, компанія вдалася до того, щоб прийняти зерно, яке зараз застрягло в Україні, як оплату за насіння, незважаючи на те, що воно не підлягає страхуванню.

Україна – світовий гарант продовольчої безпеки

В ефірі національного марафону UAразом перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів, що у зв’язку з російською агресією проти України, виникла гостра необхідність змінити підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Адже у світі є багато країн, які залежать від імпорту сільськогосподарської продукції.

Як зазначив Тарас Висоцький: «Україна – світовий лідер-експортер продовольства». Продукцію нашої держави імпортує Європа, Близький Схід та Азія.

Україна належимо до п’ятірки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Для країн Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції є питанням життя чи голоду. У цих країнах резервів здебільшого вистачає лише на 2–3 місяці споживання. «У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зауважив Тарас Висоцький.

Поки що немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Потрібні механізми, які б могли гарантувати безпеку країнам-експортерам, а також можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Варто відзначити, що наша держава в рік годує, крім свого населення, ще близько 400 млн людей. Основна маса цих людей може зіткнутися з голодом.

Як зазначив перший заступник Міністра здорожчання продукції спричиняє перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом. Оскільки нині, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Здорожчання логістики спричиняє здорожчання продукції відповідно. Світові ціни на сільськогосподарську продукцію зросли подекуди до 30%.

Оскільки країни, які імпортують нашу продукцію, мають здебільшого невисокий рівень добробуту населення для них, окрім того, що продукції фізично стає менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – підсумував Тарас Висоцький.

В Україні прогнозується зміна структури посівів

Зважаючи на поточну ситуацію в Україні, у 2022 році може бути засіяно близько 13,9 млн га площ ярих культур, що становить 75% від загальних площ до початку повномасштабної війни. Про це повідомляє УКАБ (український клуб аграрного бізнесу).

Збільшення на 5% від попередньої оцінки відбулося, в першу чергу, завдяки звільненню від тимчасової окупації Київської, Чернігівської, Сумської областей та деяких територій інших регіонів України. Проте, на цих територіях провести посів в повній мірі буде неможливо через руйнування матеріальної бази с/г виробників, викрадення частини с/г техніки російськими окупантами, замінування полів та шляхів окупантами, залишки снарядів, мін та техніки на полях, а також нестачу працівників та фінансів для виконання всіх робіт.

До того ж зміниться і структура посівів. Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. Такі зміни спричинені тим, що кукурудза потребує більше вкладень на гектар, порівняно до інших культур, більше витрат на сушіння восени та більші потужності для зберігання і транспортування на експорт, який наразі вкрай обмежений спроможністю залізничного, автомобільного та річкового транспорту.

За результатами опитування компаній-членів УКАБ та оцінки втрати посівів в тимчасово окупованих та постраждалих регіонах, було проведено модулювання зміни площ основних ярих сільськогосподарських культур, згідно якого площі посіву ярого ячменю цьогоріч можуть становити 906 тис. га (-32% до загальних площ 2021 року), площі кукурудзи скоротяться до 3,8 млн га (-31%), соняшнику очікується 4,7 млн га (-28%), площі сої збільшаться до 1,4 млн га (+12%).

«Незважаючи на збільшення площ під соняшник та ячмінь на вільній від окупантів території, компенсувати втрату площ цих культур на окупованих територіях в повній мірі неможливо. Соняшник та ячмінь традиційно в значній мірі вирощувався на півдні та сході України. Також значними є втрати площ під томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами. Саме на ці культури українські сільгоспвиробники також звертають увагу для збільшення їх посівних площ на вільних українських землях», – підсумував Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ.

Щодо земель, на які поширюється дія Закону №2145-IX: запитання та відповіді

Експерти програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО), залучені Міністерством аграрної політики та продовольства України, підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо Закону № 2145-IX про земельні відносини під час воєнного стану. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Фахівці розповіли про те, на які саме землі поширюється дія цього Закону.

.

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Чи можна надати в оренду сформовану земельну ділянку (є кадастровий номер, визначена площа), яка потребує зміни цільового призначення?

Якщо при передачі в оренду земельної ділянки потрібно змінювати її цільове призначення (код цільового призначення), то таку ділянку можна буде передати в оренду після відновлення роботи Державного земельного кадастру, оскільки зміна цільового призначення ділянки має фіксуватися у кадастрі.

Чи можна передавати в оренду землі запасу для ведення с/г виробництва без зміни цільового призначення?

Із 2021 р. землям запасу с/г призначення присвоюється окремий код цільового призначення. При передачі такої ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва потрібно присвоїти ділянці новий код цільового призначення. Водночас при зміні цільового призначення потрібно вносити відомості до Державного земельного кадастру, який наразі не працює. Тому передача земельної ділянки с/г призначення, яка перебуває у запасі, буде можливою після відновлення роботи Державного земельного кадастру.

Якщо ділянка сформована (з кадастровим номером, площею) як землі загального користування (пасовища, сіножаті). Чи можна таку земельну ділянку передавати в оренду для ведення товарного с/г виробництва (розорювати)?

Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами мають окремий код цільового призначення – 18.00. Для передачі їх в оренду для ведення товарного с/г виробництва потрібно змінювати код цільового призначення ділянки. Це стане можливим лише після відновлення роботи Державного земельного кадастру, де відображаються відомості про цільове призначення земельної ділянки.

Чи дозволено формувати земельну ділянку за рахунок ділянки під господарськими будівлями і дворами для передачі такої ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва?

Закон № 2145 не забороняє формування земельної ділянки під господарським двором для передачі її в оренду для ведення товарного с/г виробництва. Але проблема в тому, що такі земельні ділянки мають різне цільове призначення. Для того щоб зареєструвати ділянку в кадастрі та внести відомості про нове цільове призначення ділянки, потрібно внести відповідні дані до Державного земельного кадастру (він наразі не працює). Тому поки що така оренда земельної ділянки неможлива.

Чи можна розробляти документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на присадибні ділянки (для будівництва та обслуговування житлового будинку), а також проводити державну реєстрацію такої земельної ділянки?

Передача присадибних земельних ділянок громадянам у власність потребує проведення реєстрації таких ділянок у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі речових прав. Оскільки кадастр і реєстр наразі не працюють, то передача таких земельних ділянок у власність не здійснюється. Закон № 2145 не поширюється на відносини щодо передачі присадибних земельних ділянок органами влади у власність громадян.

Чи можуть органи місцевого самоврядування передавати в оренду земельну ділянку с/г призначення із цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства»?

Згідно із Класифікацією, окремими видами цільового призначення земельних ділянок є: код 01.01 – для ведення товарного с/г виробництва; код 01.02 – для ведення фермерського господарства. Оскільки в цьому випадку потрібно змінювати цільове призначення, передача такої ділянки в оренду на підставі Закону № 2145 не здійснюється.

Чи можна здати в оренду земельну ділянку державної власності, яка перебуває у постійному користуванні сортодослідної станції (КВЦПЗ – 01.09)?

Земельні ділянки науково-дослідних установ та земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва мають різне цільове призначення. Земельна ділянка не може бути здана в оренду на підставі Закону № 2145, якщо потрібно змінювати її цільове призначення.

Як змінити склад угідь («пасовище» на «рілля») при передачі земельної ділянки в оренду для ведення товарного с/г виробництва?

Зміна угіддя «пасовище» на «рілля» здійснюється шляхом розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок підлягає внесенню до Кадастру – це частина відомостей про земельну ділянку. Тож зміна складу угідь земельної ділянки наразі неможлива – вона буде доступною після відновлення роботи Державного земельного кадастру, куди необхідно внести відомості про відповідні зміни.

Чи може місцева рада надати земельну ділянку для городництва громадянину відповідно до ст. 36 Земельного кодексу України?

Місцева рада зможе це зробити тільки після відновлення роботи Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав (наразі вони не працюють) – на підставі не Закону № 2145, а Земельного кодексу України.

Як законно передати в користування землі в межах населених пунктів біля присадибної ділянки (городи), якщо ці землі не використовуються – вони належать спадкоємцям, але відсутнє будь-яке документальне оформлення?

Якщо померлі громадяни (спадкодавці) не мали оформлених прав на городи (здійснювали фактичне землекористування), то їх спадкоємці не можуть їх успадкувати. Очевидно, такі земельні ділянки слід вважати вільними, вони належать на праві власності громадам і їх можна надавати в користування іншим особам.

Чи можна передавати в оренду частину площі землі, на яку не виготовлений кадастровий номер?

При передачі в оренду частину площі земельної ділянки потрібно сформувати її у земельну ділянку за правилами, передбаченими Законом № 2145, тобто, на підставі розробки землевпорядної документації землеустрою щодо інвентаризації земель.

Чи дозволено передавати в оренду невитребувані (нерозподілені) паї?

Так, це можливо. Такі земельні ділянки передаються в оренду за рішенням ради відповідної територіальної громади.

Де отримати відомості про землі державної власності, які є можливість передати в оренду?

До відновлення роботи Державного земельного кадастру такі відомості можна отримати у Держгеокадастрі або його територіальному органі. Сільська, селищна та міська ради теж можуть мати такі відомості.

У який спосіб здійснюватиметься передача в оренду земельних ділянок під водними об’єктами?

Закон № 2145 не регулює питання передачі в оренду земельних ділянок під водними об’єктами. Така передача може здійснюватися на підставі Земельного кодексу України, Закону про аквакультуру та інших законодавчих актів, але тільки після відновлення роботи Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав (наразі вони не працюють), у якому можна буде зареєструвати право оренди водного об’єкта, а не договір оренди.

.

Посібник із найпоширенішими запитаннями та відповідями про земельні відносини на час воєнного стану (за Законом №2145-IX) доступний за посиланням.

Завантажити матеріали роз’яснення Закону №2145, типові договори можна за посиланням.

Як Україна та її міжнародні партнери вийдуть з експортної кризи?

Українські прогнози експорту сільськогосподарської продукції у 2022 році будуть значно скромнішими через агресію Росії, порівняно з експортом 2021 року. Про це повідомляє Forbes.

Минулого року український експорт становив $27,7 млрд, тоді як прогноз на цей рік – лише $15,1 млрд. Тільки цей тимчасовий збій у звичайному експорті харчових продуктів з України еквівалентний втраті 4% пшениці, 9% кукурудзи та майже 30% експорту соняшникової олії у всьому світі.

Важливе значення для експорту мав водний транспорт, зокрема морський, який доставляв з України близько 90% сільськогосподарської продукції. Зараз морські порти України заблоковані, експорт також. Також заблоковано наземний транзит через Білорусь та Росію. Поки що всі поточні потоки підтримуються країнами ЄС або транзитом через них до інших портів.

За підтримки Уряду України, бізнесу та країн-партнерів зараз активно працюють над логістикою для забезпечення стабільних експортних маршрутів та митного оформлення товарів, а також перевірок товарів. Також український уряд нещодавно створив Координаційну раду з сільськогосподарської логістики для моніторингу та сприяння вирішенню логістичних питань, щоб забезпечити виконання українським бізнесом усіх своїх можливих контрактних експортних зобов’язань.

Також Міністерство аграрної політики та продовольства України веде переговори з європейськими партнерами про фінансову допомогу українським фермерам. На наші потреби відреагували низка країн-членів ЄС: Польща прискорює прикордонні процедури та транспортує українську продукцію, G7 повністю підтримує створення Україною нових ланцюгів поставок, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – щоб українські вантажі перевезення через Австрію тепер можливе без будь-яких дозволів, що разом із обмеженнями, знятими раніше Словаччиною та Італією, дозволяє Україні безперешкодно постачати нашу сільськогосподарську продукцію в Італію та італійські морські порти.

Усі прикордонні країни відреагували на проблему експорту зерна з України до третіх країн і або значно спростили процедури перевезення вантажів, або активно над цим працюють. Зокрема, ліберальні умови для українських перевізників запровадили Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія.

Україна високо цінує будь-яку підтримку міжнародної спільноти, бізнесу, волонтерів і всіх, хто зараз з нами. У цьому контексті наш Уряд і народ робить все можливе, щоб зменшити негативний вплив війни проти України на світ у продовольчому плані та залишатися гарантом продовольчої безпеки світу.

ФАО подвоїла фінансову підтримку українських фермерів

Для запобігання подальшому погіршенню ситуації з продовольчою безпекою та перебоями у функціонуванні продовольчих ланцюжків в Україні терміново потрібно близько 115,4 млн. дол. США. Сьогодні Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) заявила про необхідність негайно підтримати українських фермерів у посадці овочів та картоплі цього весняного сезону, а також дати їм можливість дістатися своїх полів та врятувати врожай озимої пшениці. Про це повідомляється на офіційному сайті ФАО.

У рамках цього плану відповідно до переглянутого надзвичайного міжустановчого заклику ФАО більш ніж подвоїла свій первісний запит на суму 50 млн дол. США, з тим, щоб надати підтримку 376 660 малим та середнім фермерським господарствам або майже одному мільйону осіб у період до кінця грудня 2022 року.

«Ситуація з доступом до продовольства, його виробництвом та його наявністю загалом погіршується у багатьох регіонах України через війну, тому для запобігання продовольчій кризі у 2022 та 2023 роках вирішальне значення матимуть зусилля на підтримку сільськогосподарського виробництва та функціонування продовольчих товаропровідних ланцюжків, – відзначив директор Управління ФАО з надзвичайних операцій та стійкості до зовнішніх факторів Рейн Полсен. – Безпосереднім завданням ФАО є надання допомоги у поточному весняному посівному сезоні та запобігання зриву майбутнього збору врожаю озимих культур, який зазвичай припадає на червень-липень, інакше продовольча безпека країни Сезонність відіграє визначальну роль у сільському господарстві. Не можна втрачати час при підготовці до майбутнього осіннього сезону».

Сільське господарство займає центральне місце в економіці України, відіграючи ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та джерел засобів для існування в країні, а також у регіоні. Масштабне знищення посівів та руйнування інфраструктури під час війни ставить під загрозу виробництво продовольства та продовольчу безпеку.

За оцінками ФАО, у 2022 році може бути не зібрана третина врожаю та не оброблена третина сільськогосподарських земель. Вимушене переміщення цивільного населення , що рятується від війни , і заклик чоловіків до територіальних сил оборони викликає брак робочої сили і збільшення навантаження на жінок . Ситуація посилюється погіршенням доступу до найважливіших ресурсів для сільськогосподарського виробництва та їх нестачею.

За зібраними ФАО в ході поточних оцінок попередніми даними, фермери всіх рівнів потребують грошей для придбання ресурсів та послуг для виробництва продовольства та подальшого ведення сільськогосподарської діяльності.

Вітання з Великодніми святами

Шановні колеги, друзі, весь український народе!

Від усього серця вітаємо вас з Великодніми святами! Це одне з найважливіших християнських свят, яке уособлює пробудження природи від сну та звільнення від гріхів. Нехай же наша ненька Україна найближчим часом звільниться від ворожих окупантів і в її кожному, навіть найвіддаленішому, куточку землі гордо замайорить український прапор під сонячним промінням.

Нехай благодатний вогонь, запалений у ніч перед Великоднем, спалить всю “нечисть”, що мала нахабство ступити на нашу вільну землю.

Вільний і незламний духом український народ щодня доводить ворогу свою силу. А сила ця – у нашій щирій любові, підтримці, взаємопомічі, вірі, свободі. Не забуваймо цього і не даватимемо ворогу відчути нашу слабкість.

Дякуємо дипломатам іноземних представництв, які повернулися та продовжують повертатися до столиці України, підтримуючи віру українців у беззаперечну перемогу.

Країну, де головними цінностями є свобода та людське життя неможливо захопити та знищити.

Зі світлим святом Великодня!

Христос воскрес!

Героям слава!

Три ключові напрями допомоги Мінагрополітики аграріям

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного марафону UAразом розповів про три ключові напрями допомоги держави аграріям, на яких зараз сконцентроване Мінагрополітики:

1) кредитування під держгарантії;

2) налагодження логістичних шляхів із продажу агропродукції;

3) максимальне спрощення оформлення всієї документації.

Кредитування під держгарантії

Вже майже місяць як запущена програма державних гарантій. За умовами, для отримання кредиту в банку, приміром, на 50 млн грн, аграрію достатньо забезпечити для застави 20 %, або в цьому випадку 10 млн грн, решту гарантує держава. Міністр підкреслив, що обсяги кредитування з кожним днем збільшуються. «Цьогоріч усі кошти по максимуму переорієнтовані на кредитування», – запевнив він.

Налагодження логістичних шляхів із продажу агропродукції

За словами Миколи Сольського, це питання мають спільно вирішити Мінінфраструктури, Укрзалізниця та Мінагрополітики.

«Нам потрібно вивезти як мінімум 20 млн тонн залишків із минулого років. Декілька десятків мільйонів тонн буде і цього року. Була велика розмова на рівні президентів, щоби спрямувати значні обсяги експорту в бік балтійських портів. Обсяги нарощуємо, в березні вони вимірювалися в сотнях тонн – цей показник перейде до мільйонів тонн. Треба трохи часу», – розповів Міністр.

Максимальне спрощення оформлення всієї документації

Уряд сьогодні максимально спрощує всі дозвільні процедури всередині країни, пов’язані з прискоренням логістики зерна. Здійснюються домовленості з іншими країнами про максимальне спрощення транзиту, допомоги з інфраструктурою, переорієнтації на український бізнес тощо.

«Що робити аграріям? Сміливо займатися тим, чим вони займалися раніше. Зрозуміло, що зараз усе значно складніше. Але аграрії вже давно показали, що вони всі складні обставини завжди переборюють. Так, ці обставини раніше були не в таких обсягах, але чим більший виклик – тим більша слава», – резюмував Микола Сольський.

Верховна Рада пропонує спростити процедуру надання земельних ділянок в умовах воєнного стану

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану (реєстр. № 7289). Про це повідомляється в телеграм-каналі ВРУ.

Метою прийняття законопроєкту є встановлення спеціальних правил щодо володіння, користування та розпорядження землею, що забезпечать найбільш нагальні та невідкладні потреби у земельних ділянках суб’єктів, які мають вагоме значення для національної економіки, аграрного сектору та громадян України в умовах воєнного стану, в тому числі надання та зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщуються (евакуюються) із зони бойових дій, розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, ведення сільськогосподарського виробництва, сталого функціонування газотранспортної та газорозподільної систем, водопостачання і водовідведення, виробництва тепла, електронних комунікацій тощо.

Прийняття законопроєкту дозволить задовольнити найбільш нагальні та невідкладні потреби національної економіки у земельних ділянках в умовах воєнного стану, в тому числі надання та зміну цільового призначення земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщуються (евакуюються) із зони бойових дій, розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, ведення сільськогосподарського виробництва, сталого функціонування газотранспортної та газорозподільної систем, водопостачання і водовідведення, виробництва тепла, електронних комунікацій тощо.

Міндовкілля затвердило Методику визначення шкоди землі та ґрунтам

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану – Наказ від 4 квітня 2022 року № 167.

Методика визначає порядок розрахунку розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам державами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами через забруднення ґрунтів, засмічення земель, допущених унаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану внаслідок їх дій або бездіяльності на усіх землях України незалежно від їх категорій та форм власності.

Методика надає наступні визначення термінів:

забруднення ґрунтів – накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

засмічення земель – наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.

Всі матеріали, які використовують для проведення розрахунку, формують в окрему справу, яка зберігається в уповноваженому органі, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Уповноважений орган, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, має право надавати копії розрахунків разом зі справою органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органам.

Одна з найбільших агрохімічних компаній у світі припинила роботу в росії

Американська компанія FMC — п’ята за величиною агрохімічна компанія у світі – припиняє свою діяльність і бізнес в росії. Про це повідомляється на офіційному сайті компанії.

FMC повністю зупинила свою діяльність і бізнес у росії, рішення вступило в силу 14 квітня 2022 року. «Єдиний завод із виробництва упаковки та рецептур для захисту рослин у Чебоксарах, росія, простоює і безпечно закривається», – заявила компанія.

«На початку війни FMC вжила суттєвих заходів для скорочення своїх операцій і бізнесу в росії. Компанія призупинила нові капітальні вкладення, маркетинг і рекламу; припинена науково-дослідна діяльність; припинено імпорт усієї продукції; і призупинено розвиток нових продуктів і бізнесу. Проте не можна ігнорувати збільшення кількості повідомлень про потенційні військові злочини, порушення прав людини та інші звірства. Наші цінності як компанії та реалії безпрецедентних санкцій більше не дозволяють FMC працювати та розвивати наш бізнес у росії», – наголосили в FMC.

Американська компанія FMC прагне допомагати фермерам захистити їхні посіви та врожайність, щоб вирішити проблему продовольчої безпеки, особливо у вразливих країнах. Це керувало і продовжує керувати позицією компанії у забезпеченні основних продуктів виробникам в Україні, у Східній Європі та в усьому світі.

FMC засуджує вторгнення та війну, і приєднуються до закликів негайно припинити насильство.

Довідково:

FMC – компанія, що займається сільськогосподарськими науками, яка розвиває сільське господарство за допомогою інноваційних та стійких технологій захисту рослин.

FMC працює на світовому ринку та впевнено тримає лідерські позиції вже понад 130 років. В Україні компанія FMC з’явилась у далекому 1992 році та працювала як представництво – спочатку компанії FMC, а з 2016 року, після придбання компанії Cheminova – включила до свого складу і портфель цієї компанії. Починаючи з травня 2017 року компанія зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю «ФМС Україна» та веде повноцінну діяльність на аграрному ринку України.

Росія може вдатися до провокацій на великодні свята

Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає: окупанти знову використовують прийом «інформаційного алібі», попереджаючи про можливі провокації в українських містах під час Великодня. Про це пишеться у телеграм-каналі ЦПД.

Зокрема, кілька пропагандистських ЗМІ поширили публікацію щодо того, що «з націоналістів сформовано понад 70 мобільних груп на автомобілях, що обстрілюватимуть з мінометів православні храми у Великодню ніч, щоб потім звинуватити у цьому військових рф». При цьому пропагандисти наводять конкретний перелік областей України, де це «може відбутися»: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська області.

Звертаємо увагу! В усіх цих регіонах є висока ймовірність діяльності диверсійно-розвідувальних груп ворога.

Про це повідомляє і міноборони рф, яке стверджує, що Київ готує «витончені жахливі провокації» з численними жертвами.

Закликаємо всіх українців бути дуже уважними та максимально обережними.

ДУ “Держгрунтохорона” розробила Рекомендації по визначенню та збереженню вологості грунту

Тернопільська та Хмельницька філії ДУ “Держгрунтохорона” розробили рекомендації по визначенню та збереженню вологості грунту.

Вода надходить у грунт з атмосферними опадами, грунтовими водами, шляхом конденсації водяної пари з атмосфери, з поливними водами. Вода грунту є життевою основою рослин, грунтової фауни і мікрофлори.

Рослини потребують великої кількості води. Так, для утворення 1 кг органічної речовини витрачається від 200 до 1000 г води. 3 водою в рослини надходять поживні речовини.

Від вмісту води в грунті залежать інтенсивність біолоrічних, хімічних і фізико-хімічних процесів, водно-повітряний і тепловий режими, режим живлення, фізико-механічні властивості.

Воді належить важлива роль у грунтоутворенні, зокрема в процесах вивітрювання і новоутворення мінералів, гумусоутворенні, формуванні генетичних горизонтів грунтового профілю, динаміці грунтотворних процесів.

Вода грунту є терморегулюючим чинником, обумовлюючи температурний режим грунту.

Оптимальна вологість грунту для сільськогосподарських культур — запорука високого врожаю, оскільки рослини не можуть розвиватися, якщо земля зволожена недостатньо.

Пізнання закономірностей поведінки грунтової вологи, управління водними властивостями, водним режимом с передумовою регулювання та оптимізацї родючості грунтів.

Скачати рекомендації за посиланням.

Мінагрополітики поглибить співпрацю з Всесвітньою продовольчою програмою при ООН

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час зустрічі з виконавчим директором Всесвітньої продовольчої програми при ООН Девідом Малдоу Бізлі обговорив питання глобальної продовольчої безпеки, які постали внаслідок російсько-української війни, а також спільні дії України й світу щодо недопущення загострення продовольчої кризи. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Міністр акцентував на необхідності розблокування українських портів та шляхів судноплавства, аби забезпечити логістичні зв’язки поставок с/г продукції.

«Військова агресія росії проти України матиме глобальні наслідки для світової продовольчої безпеки. Тому, щоб стабілізувати ситуацію, важливо забезпечити логістику поставок аграрної продукції з України – через розблоковані порти та альтернативні шляхи. Крім того, малі та середні українські фермерські господарства й агропідприємства, які відіграють велику роль у забезпеченні національної та світової продовольчої безпеки, потребують невідкладної допомоги», – підкреслив Микола Сольський.

Девід Малдоу Бізлі ознайомився з напрацюваннями українського уряду щодо альтернативних логістичних маршрутів для експорту сільгосппродукції та пообіцяв постійний діалог у цьому питанні з Мінагрополітики.

Також було обговорено можливість закупівлі надлишків зернових в Україні за рахунок Всесвітньої продовольчої програми, аби забезпечити їжею країни Африки та Близького Сходу та запобігти глобальному голоду у цих регіонах, загроза якого є дуже реальною.

Крім того, Девід Малдоу Бізлі розповів, що вже зараз Всесвітня продовольча програма розгорнула масштабну гуманітарну допомогу українцям, які постраждали від війни. Так, зокрема, налагоджено контакти з хлібзаводами, борошномельними підприємствами та підприємствами харчової промисловості в Україні для закупівлі товарів у критичних регіонах. Йдеться про близько 40 тис. тонн продовольчих товарів. Відкрито сім складських приміщень у Києві, Львові, Дніпрі, Вінниці, Чернівцях, Одесі та Кропивницькому. А у Львівській, Вінницькій та Івано-Франківській областях надається грошова допомога переселенцям.

Микола Сольський подякував партнерам за допомогу Україні в цей складний час та висловив сподівання на поглиблення співпраці за всіма напрямами, які обговорювалися під час зустрічі.

Всеукраїнська Ініціатива «Сади Перемоги» стартувала за підтримки Мінагрополітики та міжнародних партнерів

В Україні презентовано всеукраїнську Ініціативу «Сади Перемоги». Про це повідомляє Мінагрополітики.

Ініціатива спрямована на ефективне використання доступних земельних ділянок і залучення ресурсів для вирощування продуктів харчування задля недопущення продовольчої кризи в Україні. Вона стартувала за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в України» (SURGe).

«Сади перемоги» — проєкт наших міжнародних партнерів , які нададуть необхідні матеріали для всіх українців, які готові на кожному клаптику нашої землі вирощувати відповідну продукцію. Проєкт має кілька цілей, насамперед забезпечення продовольчої безпеки українців, також певний вклад в економічну безпеку, і це важливо з точки зору зайнятості населення. Враховуючи те, що зараз багато хто втратив можливість працювати. Це дійсно правильна ініціатива і вона матиме масштабний характер та буде підтримана усіма українцями», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі 5 каналу.

Серед першочергових кроків:

– З’ясування кількості та демографічні характеристики людей, які переїхали до громади під час війни, їх кваліфікаційні характеристики та готовність долучитись до Ініціативи «Сади Перемоги».

– Оцінка потреб громади у харчових продуктах на основі норм споживання окремих категорій продуктів та реальної кількість жителів (калькулятор для таких розрахунків невдовзі буде доступний на сайті Ініціативи).

– Проведення обліку земельних ділянок, що використовуються чи можуть бути використані для розширення виробництва сільськогосподарської продукції.

– Збір потреб домогосподарств та внутрішньо переміщених осіб, яким потрібно надати допомогу для освоєння земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції.

– Розробка плану активних дій із самозабезпечення мешканців громади харчовими продуктами та пошуку додаткових ресурсів фінансування.

– Визначення обсягів харчових продуктів, які після задоволення власних потреб можуть бути спрямовані на забезпечення війська та для допомоги іншим громадам.

Реалізація цього плану не тільки стане нашою відповіддю окупантам на загрозу голоду, а й забезпечить самозайнятість сотень тисяч людей і буде сприяти розвитку підприємництва в аграрній сфері.

Розпочато захист заключних звітів проектно-технологічних та наукових робіт філій ДУ “Держгрунтохорона”

Не дивлячись на воєнний стан ДУ “Держгрунтохорона” продовжує свою наукову діяльність.

Сьогодні розпочався захист заключних звітів проектно-технологічних та наукових робіт філій ДУ “Держгрунтохорона”. Це підсумок наукових досліджень з 2016 по 2020 роки. Проведено аналізування стану понад 9,6 млн гектар обстежених площ сільськогосподарських угідь по всій Україні, відібрано понад 1,3 млн ґрунтових зразків, проведено випробування та опрацьовано понад 4,4 млн визначень, виготовлено 163,7 тис. агрохімічних паспортів.

Філіями та ДУ “Держгрунтохорона” виконана велика дослідницька робота, результатом якої стане видання Періодичної доповіді про стан ґрунтів сільськогосподарського призначення за результатами 11 туру агрохімічної паспортизації. Це останній повний тур, що був до війни.

Ключові зміни в земельних відносинах в умовах воєнного стану

13 квітня за ініціативи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), відбувся вебінар «Земельні відносини в умовах воєнного стану», під час якого представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України, Держгеокадастру, експерти USAID АГРО розповіли про регулювання земельних відносин в Україні в умовах воєнного стану, про новели законодавства (Закон № 2145-IX) та провели майстер-клас з ведення книг реєстрацій. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у вітальному слові наголосив, що обов’язковою умовою швидкої перемоги України є можливість вирощувати с/г продукцію на всіх землях с/г призначення, вказавши на важливі стратегічні цілі. «Перш за все – це забезпечення продовольчої безпеки, уникнення будь-якого ризику голоду. Україна в останні роки робила величезний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки, експортуючи сільгоспродукцію різних типів – рослинництва, тваринництва, садівництва, переробленої харчової продукції, яка в еквіваленті давала можливість прогодувати до 400 млн людей у рік. Тому навіть в умовах війни нам важливо підтримувати міжнародних партнерів. А отже, важливо забезпечити максимальне використання кожного клаптика земель, де не йдуть активні бойові дії», – підкреслив він.

З огляду на вказане і виникла гостра потреба в ухваленні Закону 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». З моменту війни в Україні призупинили роботу практично всі електронні державні реєстри – тож було вкрай важливо забезпечити сталу роботу в сільському господарстві в умовах воєнного стану: дотримуючись закону, але позбувшись усіх зайвих бюрократичних процедур.

Експерти назвали п’ять основних новел цього Закону.

1. Автоматичне поновлення договорів

Всі договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів та внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

2. Замість державної реєстрації прав – державна реєстрація договорів

Оскільки в умовах воєнного стану функціонування Державного реєстру речових прав є обмеженим, то замість державної реєстрації прав запроваджена державна реєстрація договорів про використання земель. Державна реєстрація таких договорів здійснюється районними військовими адміністраціями у Книзі державної реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Права оренди та інші права на землю виникають з моменту проведення державної реєстрації відповідних договорів.

3. Землі, які передаються в оренду агровиробникам за цим Законом

На період дії воєнного стану органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть передавати в оренду для виробництва продовольчої продукції: сільськогосподарські земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державної та комунальної власності, земельні ділянки, що залишилися у колективній власності та нерозподілені і невитребувані земельні частки (паї).

4. Надання постійним землекористувачам та емфітевтам права передавати належні їм на зазначених правах сільськогосподарські землі державної і комунальної власності в оренду

Особи, яким належать сільськогосподарські земельні ділянки державної та комунальної власності на праві постійного користування, крім державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також на праві емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду на строк до одного року для виробництва продовольчої продукції.

5. Надання орендарям і суборендарям сільськогосподарських земель права передавати належні їм права оренди та суборенди іншим агровиробникам

Особи, які володіють сільськогосподарськими земельними ділянками всіх форм власності на праві оренди або на праві суборенди, можуть передавати такі права іншим особам строком на 1 рік без згоди власників таких ділянок на підставі договору про передачу права землекористування.

Запис вебінару доступний за посиланням: https://bit.ly/USAID_webinar.

Завантажити роз’яснення Закону №2145-ІХ та типові договори можна за посиланням: https://bit.ly/3LR4Xqo.

Як діяти, якщо ворог застосовує хімічну зброю

На тлі новин, що окупант скинув на Маріуполь невідому отруйну речовину, Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI надає інструкцію, як вберегти себе. Про це повідомляється на телеграм-каналі Центру.

Нагадуємо, що наразі інформація про застосування хімічної зброї не підтверджена. Однак краще знати правила, що робити під час хімічної атаки.

Офіційні повідомлення про хімічну атаку

Слідкуйте за повідомленнями офіційних джерел інформації та чітко дотримуватись інструкцій, які вони надають. Такі повідомлення мають містити:

– оголошення про ознаки застосування хімічної зброї;

– основні ознаки виявлених хімічних речовин;

– територію їхнього застосування;

– рекомендації щодо запобігання ураження та надання первинної допомоги;

– способи звернення для постраждалих осіб та номери екстрених служб;

– вказівки для осіб, які потребують евакуації з зони ураження;

– після підтвердження використання конкретних видів хімічної зброї офіційні повідомлення та вказівки будуть деталізовані.

Основні фізичні симптоми застосування хімічних

– міоз (надмірне звуження зіниць);

– дезорієнтація та пітливість;

– посмикування та судоми;

– подразнення дихальних шляхів і ускладнене дихання;

– подразнення очей і шкіри;

– нудота та блювота;

– втрата свідомості.

Першочергові дії в зоні хімічного ураження

Надворі:

– Залиште територію ураження.

-Намагайтесь рухатись швидко, але не бігти.

– Дихайте повільно, щоб вдихати якнайменше отрути.

– Знайдіть укриття поблизу. Якщо це можливо, повертайтесь у своє помешкання.

В автомобілі:

– З’їжджайте на узбіччя так, щоб не заважати руху аварійних автомобілів.

– Вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера.

– Прикрийте рот і ніс тканиною: шарфом, хустинкою чи маскою для обличчя.

В приміщенні:

– Підніміться на найвищий поверх і знайдіть кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей.

– Закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні.

– Не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.

– Увімкніть новини та досекайтеся повідомлення, коли буде безпечно виходити на вулицю.

Якщо відчуваєте симптоми ураження хімічною речовиною

– Зніміть верхній шар одягу. Якщо можливо, покладіть одяг у пакет і закрийте його. 

– Помістіть цей герметичний пакет в інший пакет і запечатайте клейкою стрічкою. Пізніше буде надано інструкції щодо його утилізації або очищення.

– Якщо у вас є ознаки або симптоми впливу їдких або подразливих речовин – наприклад, почервоніння, свербіж та печіння очей або шкіри — промийте їх водою.

– Не використовуйте мило для промивання очей. Не торкайтеся інших людей, щоб уникнути можливого поширення хімікату.

Евакуація із зони ураження хімічною зброєю

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю вдягайте чистий щільний одяг, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягніть окуляри, маски, шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробіть запас води, їжі та предметів першої необхідності.

Не повертайтесь в зону ураження без відповідних розпоряджень ДСНС та інших екстрених служб, адже території можуть бути небезпечними тривалий час (навіть декілька місяців).

Повна інструкція за посиланням.

Бережіть себе та рідних!

ДУ “Держгрунтохорона” взяла участь у дискусії “Зміни в аграрній політиці в Україні – шанси та можливості у стані війни”

Сьогодні, 13 квітня, відбулася 3-я дискусія на тему “Зміни в аграрній політиці в Україні – шанси та можливості у стані війни”, яка проводиться в рамках серії онлайн-заходів “Чи призведе повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році до кардинальних змін на агропродовольчих ринках?”. У заході взяли участь керівництво та фахівці ДУ “Держгрунтохорона”.

Організатори заходу: Київська школа економіки (KSE, Україна), Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO, Німеччина), Вагенінгенський університет та науково-дослідний центр (WUR, Нідерланди) та Німецько-український агрополітичний діалог (APD, Україна).

Серйозні проблеми для українського агробізнесу спричинила російська агресія проти України, яка почалася 24 лютого цього року. У 2014 році, коли півострів Крим був незаконно анексований російською федерацією і розпочався підтримуваний росією конфлікт на Донбасі, сільськогосподарська діяльність в цих регіонах зазнала великих втрат. Однак нинішній наступ ставить під загрозу сільське господарство по всій країні. Серйозну загрозу для посівних та збиральних кампаній 2022 року становлять авіаудари, окупація та активні бойові дії, які поки що ведуться переважно в південних, східних та північних областях.

За останні роки Україна стала важливим гравцем на світових аграрних ринках.

На цьому тлі було проведено серію панельних дискусій, мета яких — об’єднання грунтовних знань та висновків про поточні загрози та прогнози впливу війни на місцеві та глобальні агропродовольчі ринки та надання громадськості професійної експертизи з зазначеної тематики.

З вітальним словом виступили начальник управління міжнародної політики Мінагрополітики Олексій Пінчук та парламентський статс-секретар Ферерального міністерства продовольства та сільського господарства ФРН Офелія Нік.

На заході було розглянуте питання необхідних змін в українській аграрній політиці та бачення подальшої стратегії. Микола Пугачов, заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” розглянув дане питання з наукової точки зору, а Павло Коваль, генеральний директор ВГО “Українська аграрна конференція”, член ВАФ надав підприємницьке бачення ситуації.

У подіумній дискусії, яка розпочалася після доповідей, виступили заступник директора Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус, професор Київської школи економіки та координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade Олег Нів’євський, директор ІАМО, керівник відділу структурних змін Альфонс Бальманн, заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов, генеральний директор ВГО “Українська аграрна конференція”, член ВАФ Павло Коваль, директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрамлюк.

Експерти, що представляють різні сфери компетенцій та географічні регіони, дослідили та обговорили коротко- та довгострокові наслідки російської агресії на доступність та ціни на сільськогосподарську продукцію, структуру торгівлі, галузі виробництва аграрної продукції, національні продовольчі політики та багато інших аспектів війни в Україні. Надали основні цілі в аграрній політиці на майбутнє.

Із заключним словом виступив Франк Мюллер, аташе з аграрних питань Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Захід синхронно перекладався німецькою/англійською/українською мовами.

ДУ “Держгрунтохорона” висловлює щиру вдячність організаторам заходу, зокрема модераторці та в.о. керівника проєкту АПД пані Марії Ярошко за надану можливість долучитися до актуальної дискусії.

Шкідники та хвороби масово з’являються на озимині

На посівах озимини почали прогресивно з’являтися хвороби та шкідники. Це викликано тривалими низькими температурами вночі і різкими перепадами вдень, повпливали й опади, що днями пройшли, повідомив експерт з агроекологічних питань Олексій Сергієнко. Про це повідомляє головний журнал з питань агробізнесу Пропозиція.

На озимій пшениці вже помічена борошниста роса (Erysiphe graminis DC. f. tritici Em.Marchal), септоріоз листя (Septoria tritici Rob.et Desm.), фузаріоз (Fusarium graminearum, Fusarium sporotrichiella), піренофороз (Pyrenophora tritici-repentis). Масово почали літати злакові мухи (Phorbia secures).

Аграрії приступають до обробок полів пшениці фунгіцидами, інсектицидами, гербіцидами. Варто пам’ятати, що превентивні заходи захисту посівів є завжди найбільш ефективними та дієвими. Фахівці радять застосовувати фунгіциди, дозволені до використання в Україні, із різних класів і різною дією на комплекс патогенів (триазоли, стробілурини, карбоксаміди тощо). Захищати культури від сисних шкідників (мух, попелиць, цикад), які не тільки впливають на врожай, а і переносять різноманітні віруси, можна піретроїдними препаратами.

Україні вдасться засіяти 70% площ — Висоцький

За прогнозами Мінагрополітики, в Україні цьогоріч вдасться засіяти 70% площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися і до 80%. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70% власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30%. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», – запевнив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.

«В експорті найбільш критичний фактор – блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, – залізничними чи авто, – то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», – роз’яснив Тарас Висоцький.

Росія готує маніпуляції на тему «голоду» в Україні та світі

Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє: росія готує маніпуляції на тему можливого «голоду» в Україні та світі. Про це пишеться у телеграм-каналі ЦПД.

6 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський сказав, що росія знищує в Україні сільгосппідприємства, аграрну техніку, блокує морські порти, тому що розглядає голод як свою зброю.

Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна у світі! Тому наслідки війни відчутні у Єгипті, Туреччині, Бангладеш та Ірані, які купують понад 60% своєї пшениці в росії та Україні.

По карті регіонів, що найбільше експортували зернові культури, стає зрозуміло, що ракетні обстріли зовсім не випадкові. Їхня мета — знищення посівних робіт та нафтобаз, що обслуговують сільгосптехніку.

У ЦПД повідомляють, що за можливості засіяти хоча б 30% площ України держава зможе забезпечити потребу у внутрішньому споживанні.

“Станом на сьогодні у нас достатньо резервів продукції і Україна виробляє у 5 разів більше продукції, ніж її внутрішнє споживання”, — розповів Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Створена Координаційна рада з питань логістики у сільському господарстві

Для розв’язання проблемних питань, пов’язаних з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства, в Україні створюється спеціалізована Координаційна рада під головуванням міністра аграрної політики та продовольства України. Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідна постанова прийнята Кабінетом Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 427 «Про утворення Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві».

Рада сприятиме координації між органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об’єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

Основні завдання Координаційної ради:

· формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;

· визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;

· вдосконалення логістики перевезень;

· підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;

· скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;

· удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;

· зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;

· забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;

· удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Росія відповість за втрати земельного фонду України

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів про розробку методики визначення шкоди та збитків за втрати земельного фонду, які були завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Про це повідомляє Мінагрополітики.

За словами Міністра, при розрахунку шкоди та збитків будуть враховуватись витрати на рекультивацію земель; збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення; витрати на відновлення меліоративних площ; витрати на розмінування тощо.

«Велика частина земель, зокрема сільськогосподарського призначення, з меліоративною інфраструктурою, зазнали значних пошкоджень, а їхні власники та користувачі —збитків. Це все має бути відшкодовано у повній мірі, включаючи не тільки фактичні втрати, а й упущену вигоду. Для напрацювання інших показників та методики ми плануємо залучити найкращих фахівців із міжнародним досвідом», — підкреслив Микола Сольський.

Шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, визначатимуться за 15 напрямами:

1) людські втрати та пов’язані з ними соціальні витрати;

2) економічні втрати, пов’язані з людськими втратами;

3) військові втрати;

4) втрати, пов’язані з забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби зі злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху;

5) втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства;

6) втрати земельного фонду;

7) втрати лісового фонду;

8) втрати надр;

9) втрати акваторії;

10) збитки, завдані природно-заповідному фонду;

11) втрати інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку;

12) втрати енергетичної інфраструктури;

13) втрати культурної спадщини;

14) економічні втрати підприємств;

15) втрати установ та організацій.

.

Довідково:

20 березня 2022 року було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

За кожним із напрямів закріплене відповідальне міністерство, інший центральний чи місцевий орган виконавчої влади, які зобов’язані протягом шести місяців розробити й затвердити відповідні методики визначення шкоди та збитків.

Передбачається також, що міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, відповідальні за визначення шкоди та збитків за напрямами, надаватимуть щороку до 1 квітня наступного періоду Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідну інформацію для її узагальнення та надання до 1 червня Кабінетові Міністрів України.

Пам’ятка при проведенні комплексу весняно-польових робіт в умовах російської агресії проти України

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило для сільгосптоваровиробників Пам’ятку при проведенні комплексу весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

Пам’ятка містить наступні розділи:

– Бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану

– Робота під час комендантської години

– Організація безпечної роботи

– Як діяти в разі виявлення підозрілих предметів

– Щодо кредитування сільгосптоваровиробників

– Використання повітряного простору безпілотниками в сільському господарстві

 

Завантажити Пам’ятку

Питання продовольчої безпеки стоятиме в багатьох країнах світу — Сольський

В ефірі спільного телемарафону UAразом Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів, на яких напрямах сьогодні сфокусована робота Мінагрополітики.

«Запущені кредитні програми за підтримки Уряду, які в цей короткий термін, можливо, в дещо обмеженому, але в оперативному форматі дозволяють аграріям закривати їхні потреби з додаткового кредитування під час посівної», – зазначив Міністр.

Було повідомлено, що Уряд і Мінагрополітики працюють із аграріями щодо зменшення обсягу проблем, пов’язаних з логістикою та вивезенням зерна у воєнний час.

«Треба віддати належне, що українські аграрії сміливо йдуть у посівну кампанію, незважаючи на такі складні об’єктивні обставини. Ми це бачимо повсюди. Наскільки впевнено і віддано воюють військові, настільки ж сміливо та віддано виходять у поля й аграрії», – підкреслив Микола Сольський.

Було зауважено, що найскладніше зараз аграріям у прифронтових зонах. По- перше, там дуже розірвані логістичні ключі; по-друге, це досить небезпечно; по-третє, має бути відповідний настрій, щоб проводити посівну в прифронтових або окупованих місцях.

Сольський розповів, що у вирішенні нинішніх проблем українським аграріям допомагають дружні нам країни. Вони виконують прохання України зі спрощення логістики, зі скасування документів на транзит, а також допомагають матеріально.

Міністр переконаний, що війна проти нашої країни – це війна проти продовольчої безпеки Європи та світу.

За словами Миколи Сольського, продовольчі ціни вже зросли за останній місяць. Найближчим часом на ціни і дефіцит продуктів звернуть увагу навіть ті країни, які десятиліттями ніколи з подібним не стикалися.

«З різним рівнем гостроти, але питання продовольчої безпеки стоятиме в багатьох країнах світу», – вважає Микола Сольський.

Баланс гумусу та поживних речовин у землеробстві

 

Гумус є найважливішим показником ґрунтової родючості, який визначає продуктивність сільськогосподарських угідь. Окремі його параметри служать об’єктом моніторингу навколишнього середовища. Довготермінові зміни вмісту гумусу в ґрунті є одним з головних критеріїв оцінки якості систем землеробства з погляду їх впливу на родючість ґрунту.

Баланс гумусу може бути бездефіцитним, коли втрати поповнюються завдяки новоутворенням, додатнім – прибуток більше втрат і дефіцитним (від’ємним), коли втрати гумусу більші, ніж його новоутворення.

Основними статтями надходження, які враховують у розрахунку балансу гумусу, є внесені органічні і мінеральні добрива, приорані пожнивні (післяукісні) рештки, нетоварна (побічна) частина врожаю, сидеральні культури, меліоранти, надходження з атмосферними опадами. До статті втрат відносяться: винос поживних речовин урожаєм, ерозійні втрати, вимивання з фільтраційними водами та звітрювання в атмосферу.

У систематичному аналізі стану родючості ґрунту з таких показників як гумус та рухомі поживні речовини (азот, фосфор, калій), в умовах інтенсифікації землеробства надзвичайно важливим є розрахунок балансу гумусу, що дозволяє здійснювати контроль за характером змін його вмісту за існуючої структури посівних площ і рівня застосування мінеральних та органічних добрив. Для того щоб встановити спрямованість та інтенсивність цих змін, застосовують балансовий метод, який має статті надходження та статті відчуження органічних речовин.

Балансовий метод оцінки гумусового стану ґрунтів, зокрема розрахунку динаміки вмісту гумусу та поживних речовин, є камеральним, тому він не несе повної картини про екологічний стан ґрунтів, але може бути прийнятий для прогнозування.

Результати наукових дослідження і виробничий досвід переконливо доводять, що зниження вмісту гумусу та незбалансованість поживних речовин зумовлюють погіршення родючості ґрунту. Також від гумусного стану ґрунтів залежить якість продуктів харчування, чистота підземних, поверхневих вод та здоров’я населення, відповідно. Безперечно, саме з цих міркувань чи не найважливішим для фахівців є питання відтворення родючості ґрунтів, що передбачає насамперед забезпечення позитивного балансу гумусу та елементів живлення в ґрунті.

.

Матеріали Періодичної доповіді

за результатами X туру (2011-2015 рр.)

агрохімічного обстеження земель

Нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 8 квітня, відбулася онлайн нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

На нараді розглядалося питання роботи установи та філій в умовах воєнного стану. Кожен зараз має працювати на своєму фронті і докладати максимальних зусиль.

Установа працює в штатному режимі, щоб допомагати сільгоспвиробникам у цей важкий для країни час отримати високі та безпечні врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої країни. Де не відбуваються активні бойові дії (з попереднім погодженням об’єднаних територіальних громад) установа та її філії може проводити агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь. Це дає змогу контролювати якісний стан ґрунтового покриву.

Через бойові дії для землекористувачів дуже важливо встановити реальні рівні забруднення ґрунтів, можливість їх використання, способи реабілітації.

Нагадуємо! лабораторії установи за зверненням сільгоспвиробників готові виконувати аналітичні дослідження з визначення показників родючості ґрунту і рівнів його забруднення радіонуклідами, важкими металами та залишковими кількостями пестицидів. Проводити визначення якісного складу мінеральних, органічних добрив та різних видів меліорантів. Також визначати показники якості води, рослин.

Завершуючи нараду генеральний директор Юрій Зайцев та перший заступник генерального директора Сергій Шапран побажали всім мирного неба, закликали берегти себе, своїх рідних та оточуючих, молитися за наших захисників, які зараз нас обороняють, а також вірити в нашу Перемогу!

Управління Держпраці розробило рекомендації при проведенні посівної в умовах бойових дій

З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання сільського господарства та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнних (бойових) дій в Україні, Держпраці розробило рекомендації для роботодавців. Про це повідомляється на сайті Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Роботодавцям пропонується вжити такі заходи:

1. Заборонити проведення сільськогосподарських весняно-польових робіт у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення бойових дій та на незначній відстані від них.

2. Перед проведенням весняно-польових робіт роботодавцям, спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС та ДСНС, організувати перевірку сільськогосподарських угідь та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам сільського господарства (особливо у зонах прилеглих до ведення бойових дій).

3. Перед проведенням весняно-польових робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку бойових дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).

4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час проведення бойових дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.

5. Забезпечити належний моніторинг за технічнимстаном сільськогосподарських машин, які планується використовувати під час посівної кампанії.

6. Організувати проведення польових робіт в умовах достатньої видимості, виключно у денний час.

7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устаткування, добрив та інших матеріалівдо місця безпосереднього виконання робіт, потрібно здійснювати у відповідності до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи.

8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устаткування, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги в польових умовах та створення пунктів обігріву (за необхідності).

9. Для організації оперативної комунікації між працівниками у полі та негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації, забезпечити машиністів тракторних бригад засобами зв’язку.

10. Забезпечити працівників, задіяних у виконанні весняно-польових робіт відповідним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

11. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах прилеглих до ведення бойових дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих ремонтних робіт машин, механізмів, обладнання в польових умовах.

Названо найбільші виклики, які стоять перед аграріями через війну

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору. Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара – менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об’єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», – запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна – відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», – зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни – це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», – акцентував він.

В Туреччині заблоковані засоби захисту рослин для України

З 24 лютого ц.р. в морських портах Туреччини залишаються заблокованими препарати для захисту рослин, які прямували з-за кордону в Україну. Про це повідомляє консалтингова агенція УкрАгроКонсалт.

Мова йде про обсяг продукції для посівної площі у понад 3 млн га. При цьому велика частина вантажів необхідна українським аграріям негайно.

Проблема є надзвичайно серйозною і стосується кожного українського аграрія. Сьогодні в Туреччині нерухомо стоять вантажі, які належать найбільшим імпортерам та виробникам ЗЗР. Серед заблокованої продукції як готові препарати, так і сировина для їхнього виготовлення в Україні.

Велика частина препаратів повинна застосовуватися в полях вже з 10-15 квітня. Зокрема, заблокований великий обсяг ґрунтових гербіцидів та відповідних діючих речовин, дефіцит яких в Україні сьогодні є рекордним.

Офіційні причини блокування українських товарів турецькою стороною викликають багато запитань, оскільки протирічать міжнародній практиці морських перевезень.

Додатково ускладнюють ситуацію вимоги залучати тільки турецьких перевізників до транспортування вантажів з морських портів. В той же час турецькі перевізники не готові їхати в Україну, оскільки це є дуже великим ризиком для іноземних перевізників.

Сьогодні постачальники ЗЗР докладають титанічних зусиль, налагоджуючи ланцюги поставок необхідних продуктів в Україну, оскільки всі порти в Україні зачинені. Однак для цього українські компанії повинні мати можливість забрати свої вантажі з Туреччини.

Розблокування ЗЗР для українських агровиробників можливе на урядовому рівні. Компанії-імпортери та профільні асоціації вже звернулися до Міністерства аграрної політики та продовольства України та намагаються спільно активізувати зусилля та погодити із турецькою стороною правила, за якими українські власники вантажів могли би доставити їх в Україну.

Основні нововведення у земельних відносинах під час війни

Усі країни світу погодилися з тим, що від успішної посівної кампанії в Україні залежить світова продовольча безпека. Про це навіть зазначив у своєму виступі 29 березня 2022 року на засіданні Ради безпеки ООН виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Девід Бізлі.

Бізлі додав, що війна в Україні може призвести до наймасштабнішої кризи з часів Другої світової війни. Він нагадав, що Україна та росія виробляють 30% світових запасів пшениці, 20% – кукурудзи та від 75% до 80% соняшникової олії. 50% зерна, яке Всесвітня продовольча програма закуповує для допомоги 125 млн осіб, виробляється в Україні. За словами Бізлі, зростання цін на харчі, доставку та паливо призвело до збільшення операційних витрат ВПП на 71 млн доларів на місяць. Бізлі додав, що якщо війна не закінчиться, то «світу загрожує голод, дестабілізація та масова міграція».

Економіка повинна працювати, а для цього необхідні нововведення, аби в умовах російської агресії ми могли отримувати максимальний результат та гарантію найсприятливіших умов від держави. І сільське господарство не є виключенням. З огляду на це, Україна приймає низку нових правил у земельних відносинах. 

Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану”

Щодо податкових пільг у земельних відносинах, які встановлюються цим Законом:

1) Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю та земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, а також за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

2) Тимчасово за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки зазначені вище.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”

Основні зміни у земельних відносинах:

1) Забезпечено сталість існуючих відносин землекористування у 2022 році шляхом визнання поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

2) Обмежено до одного року строк, на який в умовах воєнного стану можуть передаватися в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної, а також колишньої колективної власності, при чому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки. 

3) Встановлено жорсткі обмеження на використання таких земельних ділянок серед яких: заборона щодо зміни складу угідь, передачі ділянок в суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.

4) Договори оренди укладаються лише в електронній формі, а земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів на визначених законом умовах. Такий однорічний договір оренди землі не можна буде поновлювати, укладати на новий строк і він припинятиметься зі спливом строку, на який він був укладений.

5) Формування земельних ділянок з метою передачі їх в оренду здійснюється без внесення відомостей до Державного земельного кадастру та без присвоєння їм кадастрового номеру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Право оренди земельної ділянки, переданої в оренду, не підлягатиме державній реєстрації. Договори оренди землі реєструватимуться військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану.

6) Забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність; формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім тих, що передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва); земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. 

7) Забороняється проведення земельних торгів щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.

8) Надання можливості користувачам земель сільськогосподарського призначення тимчасово строком до одного року передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. 

9) Районним військовим адміністраціям надано повноваження щодо здійснення державної реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

Корисні онлайн ресурси для аграріїв

Задля координації і визначення потреб аграріїв, а також для успішного проведення посівної — 2022 створено спеціальні онлайн ресурси. Про це повідомляє Мінагрополітики.

Перелік онлайн ресурсів:

– під егідою Мінагрополітки у співпраці з ДСНС і ЗСУ компанія Feodal запустила сервіс https://military.feodal.online, який спрямований на допомогу фермерам чиї поля постраждали в результаті воєнних дій. Все що потрібно зробити — це залишити заявку на сервісі після чого команда саперів почне працювати над знешкодженням об’єктів;

– аграрна платформа Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;

– онлайн-платформа для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/.

Пам’ятка у разі ядерного вибуху

ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть в нього, якщо перебуваєте на вулиці;

якщо опинилися на вулиці:

— закрийте очі і ні в якому разі не дивіться на ядерний «гриб» — осліпнете;

— ляжте на землю, підклавши руки під тулуб — в такому положенні залишайтеся, поки не пройдуть дві ударні хвилі;

— закрийте обличчя і дихальні шляхи шарфом або хусткою;

знайдіть укриття (підвал або хоча б середина будинку), тримайтеся якнайдалі від стін та даху, адже радіоактивний пил осідає на всіх зовнішніх поверхнях;

♦ за можливості заберіть всіх домашніх тварин в укриття;

♦ закрийте та спробуйте заблокувати двері, вікна в приміщені, не підходьте до них;

♦ зробіть запас води на кілька днів, набравши її в ємності або просто ванну;

♦ всі продукти, що є у будинку, загорніть в плівку, покладіть в шафу чи холодильник;

♦ підготуйте респіратор, маску або хоча б ватно-марлеву пов’язку — ними можна захистити дихальні шляхи;

♦ стежте за повідомленнями від поліції, ДСНС та місцевої влади.

Виходити на вулицю можна лише за гострої потреби. Перед тим, як вийти: одягніть респіратор, гумові рукавички, гумові чоботи і плащ.

.

НЕ МОЖНА НА ВУЛИЦІ:

РОЗДЯГАТИСЯ

КУПАТИСЯ У ВІДКРИТИХ ВОДОЙМАХ

СІДАТИ НА ЗЕМЛЮ

ЗБИРАТИ ЯГОДИ, ГРИБИ, ФРУКТИ, ОВОЧІ.

Коли повернулися додому, одразу зніміть весь верхній одяг. Але робіть це максимально обережно, адже на ньому залишається велика кількість радіоактивного пилу. Одяг потрібно помістити в герметичний контейнер або пластиковий пакет та зберігати подалі від свого укриття, місць скупчення людей, тварин.

Після цього обов’язково помийтеся або прийміть душ із милом. Також не забудьте вимити голову шампунем. Кондиціонери для волосся використовувати заборонено. Вони можуть бути закриті радіоактивним пилом. Не дряпайте і не тріть шкіру. Адже пил може потрапити у рани.

Якщо немає можливості прийняти душ, ретельно вимийте руки, обличчя і всі відкриті ділянки тіла проточною водою. Не забувайте про мило.

.

Як тільки ви отримали повідомлення про ядерний вибух, відразу проведіть йодопрофілактику:

♦ протягом перших 7 днів потрібно приймати по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію — для дітей віком до 2 років по 0,04 г (частина таблетки);

♦ якщо у вас немає йодистого калію, можна використовувати 5 % йодистий розчин: пити його потрібно по 3—5 крапель на склянку води, а для дітей до 2 років — по 1—2 краплі.

.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ, ЩО ВХОДИТЬ У ПРОТИРАДІАЦІЙНУ АПТЕЧКУ:

ондансетрон — протиблювотний засіб, який усуває нудоту, необхідний для боротьби з основними проявами реакції за радіаційного впливу;

калій йодит — для профілактики накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі;

радіогардас — для профілактики накопичення в організмі та прискорення виведення з нього радіоізотопів цезію та рубідію.

.

ЯК ВИЖИТИ ПІСЛЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

ВІСІМ ПОРАД:

Перша

Якщо у вас є добре обладнане приміщення глибоко під землею, на поверхню краще кілька місяців не підніматися. Там повинно бути все необхідне для життєдіяльності: чиста вода, їжа, медикаменти.

Порада друга

Якщо у вас немає спеціального приміщення, але ви змогли знайти тимчасовий прихисток від радіації, варто залишатися там доки не спаде друга хвиля радіації і кілька разів не пройде радіаційний дощ — кілька днів, а краще місяць. Лише після цього можна вирішувати, чи варто покидати прихисток вам і вашій родині.

Третя порада

Якщо ядерний вибух застав вас в звичайному підвалі, не варто хвилюватися. В такому разі дуже важливо діяти чітко і злагоджено. Швидко закрийте всі щілини та двері (бажано залізними листами) і два-три найближчі дні залишайтеся в підвалі. Від радіації вас це не врятує, але ви зможете перечекати радіоактивний дощ та пил.

Четверта порада

У випадку ядерного вибуху дуже важливо залишатися разом, адже одноосібно не виживе ніхто. Зберіть усю їжу та воду, яка є в людей, що опинилися поряд з вами, та розділіть на рівні невеликі порції на всіх.

Порада п’ята

Щоб мінімізувати відходи життєдіяльності, краще нічого не їсти в перший день після ядерного вибуху. Також варто відразу створити окремий куток в підвалі чи в місці тимчасового прихистку, де всі будуть справляти свої природні потреби.

Порада шоста

Якщо ви вже перечекали перші дні в підвалі і вирішили покинути притулок та рухатися в більш безпечне місце, необхідно робити це за вітром (тобто, щоб вітер дув у спину). Також не забудьте прикрити нижню частину обличчя вологою тканиною, так ви будете вдихати менше радіоактивного пилу і збережете легені.

Порада сьома

Не забудьте взяти з собою одяг з довгими рукавами і каптуром, невеликий запас їжі (вся вона повинна залишатися в герметичній упаковці), респіратор (за можливості протигаз), рукавички, гумові чоботи і захисні окуляри. Коли прибудете в безпечне місце не забудьте це все акуратно зняти, не торкаючись голою шкірою.

Порада восьма

Зона ураження простирається щонайменше на 3—5 кілометрів, саме стільки вам потрібно буде пройти. Під час своєї подорожі не торкайтеся оголеними руками до інших предметів, навіть до звичайної землі.

.

Онлайн карта радіаційного фону по областях та містах України

Уряд пропонує запровадити кримінальну відповідальність за навмисний підпал сухостою

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила ряд заходів щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь протягом пожежонебезпечного періоду у 2022 році. Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідне рішення прийнято на засіданні Комісії під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 26 березня.

Під час обговорення наголошено, що для моніторингу стану протипожежної небезпеки Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів створено відповідну робочу групу. Крім того, для зменшення кількість пожеж Міндовкіллям та Держекоінспекцією серед населення постійно ведеться роз’яснювальна робота. Інспектори Держекоінспекції постійно виїжджають на випадки спалювання сухої трави.

Голова ДСНС Сергій Крук повідомив, що протягом березня зафіксовано близько 4 тисяч пожеж. «Але ситуація контрольована, ми забезпечуємо максимальне реагування і ліквідацію на початкових стадіях», — зазначив він.

Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запропонував звернутися до Верховної Ради з пропозицією посилити відповідальність, в тому числі запровадження кримінальної відповідальності, за навмисний підпал сухостою.

Таким чином члени Комісії підтримали ініціативу звернення від Кабінету Міністрів до Парламенту щодо посилення зазначеної відповідальності. Глава Уряду переконаний, що пропозиція буде підтримана депутатами, адже це питання особливо актуальне в період воєнного стану.

Плата за землю у період дії воєнного стану — ДПС

Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби України.

Зміни, що прийняті у зв’язку з військовою агресією росії проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії.

Зміни стосуються ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні ділянки у межах визначених територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.

Завдання, які виконує агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Державна установа “Інститут охорони ґрунтів України” вже понад 55 років проводить суцільне агрохімічне обстеження ґрунтів України для здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення забезпечує виконання таких завдань:
– заснувати проведення систематичних та вибіркових агрохімічних обстежень з відбором проб ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– проведення аналізу ґрунтових проб з метою визначення показників їх родючості, вмісту важких металів, радіонуклідів та залишків пестицидів;
– виготовлення і видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки землевласникам та землекористувачам;
– визначення агрохімічного та еколого-агрохімічного балів земельних ділянок на основі даних агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
– виготовлення агрохімічних картограм;
– складання проєктів та розроблення рекомендацій щодо ефективного використання агрохімікатів та проведення ґрунтоохоронних заходів;
– створення та ведення інформаційних банків даних про якісний стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно- аналітичної системи для розроблення заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;
– проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів;
– визначення спеціальних сировинних зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продукції дитячого та дієтичного харчування;
– підготовка та видання Періодичної доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– формування земельного кадастру;
– проведення якісної та грошової оцінки земель;
– визначення розмірів плати за землю;
– ліквідація (мінімізація) наслідків Чорнобильської катастрофи, техногенних аварій, природних лих тощо;
– проєктування і впровадження сівозмін (інтенсивні, ґрунтозахисні, короткоротаційні та ін.), динамічних полів тощо;
– розміщення сільськогосподарських культур та їх сортів у полях сівозмін відповідно до біологічних вимог рослин з урахуванням рівня агрофону, а також до реакції ґрунтового середовища тощо;
– застосування збалансованих, економічно вигідних доз органічних і мінеральних добрив та розроблення комплексних проєктів відтворення родючості ґрунтів;
– визначення необхідності хімічної меліорації ґрунтів та розробки проєктно-кошторисної документації на її проведення;
– порівняння якісної оцінки ґрунтів по полях сільгосппідприємства та визначення площ малопродуктивних земель;
– запровадження диференційованої оплати за оренду земельних паїв;
– визначення рівня забруднення ґрунту полютантами і розроблення
технологічних проєктів для його реабілітації (ремедіації);
– збереження гумусованого родючого шару ґрунту із землевідводів під будівництво та ін.;
– контроль якості рекультивації ґрунту (після тимчасового використання під кар’єри, нафтовидобуток тощо).

Поданий перелік напрямів використання даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення може бути значно розширений і деталізований, проте й ця інформація переконливо свідчить, що вказаний захід є необхідним для успішного ведення землеробства. Результати цих досліджень широко використовують як на рівні держави й регіональних управлінських структур, так і на рівні землекористувачів.

.

Матеріали Періодичної доповіді
за результатами X туру (2011-2015 рр.)
агрохімічного обстеження земель

Микола Сольський: основні завдання на посаді міністра АПК

В ефірі телемарафону на українських каналах новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що проведення посівної кампанії в Україні та налагодження логістики експорту зерна з нашої держави є його ключовими завданнями на посаді міністра.

За його словами, щоб не сталася глобальна продовольча криза, потрібно припинити війну в нашій державі. Поки ж потрібно налагодити можливості продажу сільськогосподарської продукції через західні країни.

Він поінформував, що в Україні зараз є запаси зерна, які були передбачені на експорт, на приблизно $7,5 млрд. Водночас експорт через порти наразі неможливий.

“Порти обмежені. Ми раніше на місяць вивозили 4-5 млн тонн сільськогосподарської продукції (і зерна, і переробки) через порти. Зараз це тільки декілька сотень тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні. Тому що це гроші для аграріїв”, – пояснив Сольський.

Він підтвердив, що були випадки викрадення ворогом суден із зерном, як-от у тимчасово захопленому російськими військами Бердянську. Проте подібна ситуація, за словами міністра, не є критичною.

Шановні колеги та друзі!

Шановні колеги та друзі!

Нам із вами доводиться жити та працювати у непростий для нашої країни час. З початком російської військової агресії звичний порядок життя назавжди для нас змінився. Ми розуміємо наскільки наразі важливою є гуманітарна та інформаційна підтримка колег та звичайних громадян нашої країни.

У перші дні війни саме наш генеральний директор Зайцев Юрій Олександрович швидко опанував ситуацію на місцевому та центральному рівні. Незважаючи на бойові дії у серці України м.Києві, наш керівник самотужки зберіг керованість наших філій та центрального апарату. Займаючись волонтерством, Юрій Зайцев та його родина допомагає багатьом евакуюватися з міст Харків та Дергачі в безпечні західні регіони, де наші філії приймають біженців та вимушених переселенців. Їм допомагають житлом, одягом, транспортом, а також моральною підтримкою. Також не без уваги залишилися ТерО та ЗСУ України — допомога надходить постійно від нашого генерального директора, надається все можливе для їхньої  підтримки та стійкості задля нашої перемоги від загарбників.

Зараз можемо говорити про загалом стабільну діяльність “Інституту охорони ґрунтів України” під час воєнного стану, адже наші співробітники та захисники нашої Батьківщини отримують всю необхідну допомогу навіть в умовах знищеної інфраструктури, а подекуди — на тимчасово окупованих територіях.
Сподіваємося, що цей приклад нашого генерального директора стане прикладом і натхненням для усіх пересічних громадян та допоможе організувати роботу під час війни.

Діємо разом для перемоги!!!

Віримо в Україну!!!
Підтримуємо Збройні Сили України!!!
Працюємо на перемогу!!!

З повагою та вдячністю,
колектив ДУ “Держгрунтохорона”

 

Огляд земель на наявність мін та ворожої техніки — МінАПК

Міністерство аграрної політики та продовольства України попереджає аграріїв щодо необхідності у проведенні огляду полів. Оскільки через ведення активних бойових дій на території України на полях могла залишитися покинута ворожа техніка, боєприпаси чи їх залишки.

“Знешкодження небезпечних воєнних об’єктів на сільськогосподарських ділянках особливо важливе до старту масової посівної кампанії по всій території України” — зазначається у повідомленні.

Міністерство рекомендує аграріям провести із представниками територіальних оборон огляд земель.

У випадку виявлення ворожої техніки та боєприпасів потрібно негайно сповістити ЗСУ для розмінування та переміщення.

У Міністерстві зауважують, що не вся техніка може стати в нагоді у фермерському господарстві. З нею краще впораються Збройні Сили України!

Рішення щодо обстеження територій ініціювали Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство цифрової трансформації України.

Приєднуйтесь до агророзвідки: t.me/agriculturedrones.

ДУ “Держгрунтохорона”: фотозвіт роботи в умовах воєнного стану

“Кожен з нас президент. Від сьогодні кожен з нас несе відповідальність за Україну” — цими словами два роки тому на трибуні Верховної Ради президент Володимир Зеленський розпочав свою інавгураційну промову. Тоді майже ніхто цього не зрозумів, але зараз сенс цих слів зрозумілий кожному.

“Ніхто не думав, ніхто не бачив, яка насправді бува українська лють”, — а це слова з уже популярної пісні Христини Соловій “Українська лють”. Ця лють проявляється в нашій боротьбі не лише на фронті, але і в звичайній повсякденній роботі. Це також наш своєрідний фронт — продовжувати працювати і розвивати нашу країну незважаючи на спроби ворога “зламати” нас. Ми вже не одноразово доводимо, що навіть без зброї можемо зупинити танк. Ворогу не вдається змусити нас пасти на коліна, тому що ми на своїй землі, яка дарує нас сили і впевненості в нашій Перемозі!

Фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та її філій також продовжують тримати свій фронт і працювати в штатному режимі. На територіях, де не відбуваються активні бойові дії проводять аналізи, виїжджають на поля, щоб допомагати сільгоспвиробникам нашої країни у цей важкий час отримати високі врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої неньки України.

Слава Україні!

(більше…)

Аграріям спростили доступ до оренди та користування землею — ВРУ

Верховна Рада України проголосувала за Закон № 7178 про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Про це повідомляється на офіційному телеграм-каналі ВРУ.

“Нині продовольча безпека держави набуває критичного значення. Це вимагає невідкладного використання всіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії. Для цього ми спрощуємо набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану. Завдяки цьому закону для с/г виробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах. Також буде створено передумови для ведення с/г виробництва на 300-400 тис. га земель державної власності, які зараз перебувають у постійному користуванні держпідприємств Мінагрополітики, НААН України, закладів освіти тощо. Це дасть змогу одержати на цих землях близько 1,4 млн тонн урожаю зернових” — зазначається у повідомленні.

Ознайомимося детальніше зі змінами законопроєкту:

1. Орендні земельні відносини автоматично продовжуються на один рік без внесення відомостей у відповідні реєстри.

2. Районні військові адміністрації можуть передавати в оренду строком до одного року державні та комунальні земельні ділянки с/г призначення для ведення с/г виробництва. Орендна плата не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

3. Для земельних ділянок, переданих районними військовими адміністраціями, встановлюються жорсткі обмеження щодо їх цільового використання, зокрема щодо зміни складу угідь, передачі ділянок у суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.

4. Договори оренди такої землі укладаються лише на один рік в електронній формі без проведення торгів. Їх не можна буде поновлювати або укладати на новий строк.

5. Право оренди землі, переданої в оренду військовою адміністрацією, не підлягатиме державній реєстрації.

6. Передача с/г землі, яка перебуває у постійному користуванні державних та комунальних підприємств, установ, організацій, і на якій відсутні посіви, здійснюється за письмовим погодженням керівника відповідного державного, комунального підприємства, установи, організації, при чому право постійного користування земельними ділянками не припиняється.

7. Скасовуються незавершені земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок державної та комунальної власності. Оголошувати нові забороняється.

8. Користувачам земель с/г призначення на один рік надається право передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. Районні військові адміністрації отримують повноваження щодо здійснення реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

З метою уникнення зловживань на час воєнного періоду забороняються:

– безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;

– формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду військовими адміністраціями);

– земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. При цьому, варто зазначити, що земельні ділянки державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду військовими адміністраціями.

Про спалювання сухої трави

Останніми роками спалювання сухої трави та рослинних залишків набуло масштабних розмірів.

Восени і навесні випалюються трави та очерети, влітку — пожнивні рештки. Через такі дії знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується якість ґрунтів, уміст гумусу, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура під час горіння знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту. За нормальних умов, коли листя чи трава перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. За згоряння ж утворюється зола, яку всупереч загальноприйнятій думці про її корисність як добрива треба використовувати дуже обережно, щоб не завдати шкоди рослинам. І тому спалювання листя і сухостою щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність, але це твердження невірне. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, яка весною росте. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5, а то й 6 років! До того ж в середовище викидаються шкідливі речовини, які шкодять органам дихання.

Відтепер спалювання сухої трави розцінюється як диверсія — злочин, за який можна отримати покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України 3 березня 2022 року (Спалювання сухої трави прирівняли до диверсії: зловмисникам загрожує 15 років в’язниці).

Найкращим шляхом утилізації опалого листя, трави є компостування. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту і для прикореневої підкормки дерев і кущів.

Компостування — це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт.

Проблеми посівної 2022 на Півдні України

На Херсонщині та Миколаївщині, попри активні бойові дії, фермери розпочали весняні польові роботи. Хоча на полях вистачає ворожих мін, тому спочатку там мають попрацювати піротехніки.

«Сьогодні перші дні, коли ми вже вийшли в поле. Я сподіваюся, що вдасться попрацювати, підгодувати, бо десь не пускають на поля, десь проблеми блокпости проїхати. Настрій піднявся, коли у поля почали виходити», – розповів фермер з Миколаївщини Руслан Нерода.

Агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку. Про це заявляють наші військові. Ворог також відбирає трактори для створення укріплень. Це загрожує продовольчій безпеці України. Втрати озимини від бойових дій аграрії окупованої Херсонщині оцінили поки у 3%. Тож на півдні закликають фермерів не зволікати з польовими роботами, де це можливо. Для механізаторів готують звільнення від служби.

Міненерго обіцяє аграріям доставити солярку і бензин за заявкою. Для дрібних і середніх фермерів уряд компенсує ставку за кредитами на посівну. Влада не бачить причин для нестачі продовольства.

 

За інформацією ФАКТИ

 

Робота ДУ «Держґрунтохорона» в умовах воєнного стану

Вранці 24 лютого розпочалося широкомасштабне вторгнення в Україну російських окупантів. Війна прийшла на нашу землю…

Українці згуртувалися та стали на захист своєї Батьківщини. Кожен з нас докладає зусиль, щоб наблизити перемогу.

Прийшла весна, а отже, час засівати поля — наші українські поля! Попри війну плекати і дбати про українські ґрунти!

Як кажуть аграрії — якщо поля засіваються, то все буде добре!

Повідомляємо, що державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» працює в штатному режимі, щоб допомагати сільгоспвиробникам у цей важкий для країни час отримати високі та безпечні врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої країни.

Де не відбуваються активні бойові дії (з попереднім погодженням об’єднаних територіальних громад) установа та її філії може проводити агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь, що дає змогу контролювати якісний стан ґрунтового покриву. За результатами проведеного установою агрохімічного обстеження, виготовляється паспорт поля, земельної ділянки, у якому фіксуються рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Документ дає можливість проконтролювати зміну показників в часі. У випадку надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф, що супроводжуються хімічним, біологічним та радіоактивним забрудненням, що є, на жаль, можливим в результаті бойових дій, землекористувач може встановити реальні рівні забруднення ґрунтів, можливість їх використання, способи реабілітації. Лабораторії установи за зверненням сільгоспвиробників готові виконувати аналітичні дослідження з визначення показників родючості ґрунту і рівнів його забруднення радіонуклідами, важкими металами та залишковими кількостями пестицидів. Проводити визначення якісного складу мінеральних, органічних добрив та різних видів меліорантів. Також визначати показники якості води, рослин.

В установі продовжується наукова діяльність. Натепер триває опрацювання заключних наукових звітів про виконання проєктно-технологічних та науково-дослідних робіт за ХІ тур (2016—2020 рр.) філіями ДУ «Держґрунтохорона». Рецензування та захист в онлайн форматі заключних звітів буде проведено після отримання їх електронних варіантів.

За результатами досліджень установою підготовлено збірник наукових праць № 12 «Охорона ґрунтів», який найближчим часом буде розміщено на сайті установи у розділі «Публікації». Це 42 статті фахівців установи.

Ми не забуваємо про конкурс малюнку «ЗБЕРЕЖІМО ГРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ». Щиро вдячні нашим українським дітям за їх малюнки. Наразі відновлюємо опрацювання отриманих творчих дитячих робіт.

Фахівці інституту докладають зусиль, щоб допомогти сільгоспвиробникам, які попри воєнний час дбають про майбутній урожай.

Щиро бажаємо Україні ПЕРЕМОГИ, сприятливої погоди та благополучної посівної!

Слава Україні!

Вчені Вашингтону винайшли бактерію, що може замінити аміачні добрива

Нові бактерії допоможуть суттєво знизити збитки екології, що виникають під час вимивання традиційних азотних добрив у водойми. Це викликає цвітіння водоростей та падіння рівню кисню, що призводить до гибелі риби у воді. Нове дослідження допускає, що сконструйовані бактерії можуть одного дня замінити такі добрива.

У дослідженні під керівництвом професора Флоренс Мус, вчені з Вашингтонського університету, генетично сконструювали нові штами ґрунтових бактерій під назвою Azotobacter vinelandii. Хоча вже було відомо, що бактерії перетворюють газоподібний азот навколишнього середовища в аміак, модифікована бактерія здатна синтезувати аміак на постійному рівні та незалежно від умов навколишнього середовища.

У лабораторних дослідженнях, коли модифікований Azotobacter vinelandii додавали до ґрунту, в якому росли рослини рису, спостерігали, як рослини поглинають аміак, що виробляється бактеріями. На сьогодні дослідники працюють над розробкою додаткових видів Azotobacter vinelandii, які виробляють аміак з різною швидкістю та кількістю. Це дозволить задовольнити потреби різних видів сільськогосподарських культур.

Таким способом, передбачається що рослини гарантовано використають весь аміак, й не залишиться надлишок, який витікає з ґрунту та потрапляє у довколишні водні шляхи. До того ж, фермерам не доведеться платити за використання додаткових добрив, які стануть навіть не потрібні.

«Успішне широке застосування цих біодобрив у сільському господарстві зменшить забруднення, допоможе контролювати кругообіг азоту в ґрунті, знизить собівартість виробництва та збільшить прибуток фермерів, а також підвищить стійке виробництво продуктів харчування шляхом покращення родючості ґрунту», – зауважила Флоренс Мус, доктор філософії, доцент-дослідник Інституту біологічної хімії Університету штату Вашингтон.

За інформацією Sundries

Увага! Важливе повідомлення!

Шановні колеги!

В Україні введено воєнний стан. Прошу вас зберігати спокій та розсудливість, проявити витримку і волю. Пам’ятайте, що страх і паніка паралізує.

Установа продовжує працювати, процес здійснюється дистанційно. Ситуація контрольована. Тримайте зв’язок зі своїми безпосередніми керівниками, та працівниками.

Бережіть себе, своїх рідних та оточуючих!

Молімося за наших захисників, які зараз нас обороняють!

.

Генеральний директор             Юрій Зайцев

Ґрунтові обстеження земель

Грунтові обстеження

Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ.

Отримана в процесі обстежень інформація використовується для:

а) проведення агроекологічної оцінки земель;

б) розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою;

в) ведення обліку про якісний стан земель;

г) ведення моніторингу земель;

ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо;

д) розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Фахівці ДУ «Держгрунтохорона» мають неабиякий досвід в даному напрямку діяльності та завжди охоче проконсультують з даних питань. 

Для того щоб отримати консультацію та додаткову інформацію, а також щоб дізнатися вартість робіт можна звернутися за наступним телефоном:

Тел.: (044) 356-53-21

e-mail: info@iogu.gov.ua

м. Київ, провулок Бабушкіна, 3.