Пам’ятка у разі ядерного вибуху

ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

♦ залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть в нього, якщо перебуваєте на вулиці;

якщо опинилися на вулиці:

— закрийте очі і ні в якому разі не дивіться на ядерний «гриб» — осліпнете;

— ляжте на землю, підклавши руки під тулуб — в такому положенні залишайтеся, поки не пройдуть дві ударні хвилі;

— закрийте обличчя і дихальні шляхи шарфом або хусткою;

♦ знайдіть укриття (підвал або хоча б середина будинку), тримайтеся якнайдалі від стін та даху, адже радіоактивний пил осідає на всіх зовнішніх поверхнях;

♦ за можливості заберіть всіх домашніх тварин в укриття;

♦ закрийте та спробуйте заблокувати двері, вікна в приміщені, не підходьте до них;

♦ зробіть запас води на кілька днів, набравши її в ємності або просто ванну;

♦ всі продукти, що є у будинку, загорніть в плівку, покладіть в шафу чи холодильник;

♦ підготуйте респіратор, маску або хоча б ватно-марлеву пов’язку — ними можна захистити дихальні шляхи;

♦ стежте за повідомленнями від поліції, ДСНС та місцевої влади.

Виходити на вулицю можна лише за гострої потреби. Перед тим, як вийти: одягніть респіратор, гумові рукавички, гумові чоботи і плащ.

НЕ МОЖНА НА ВУЛИЦІ:

РОЗДЯГАТИСЯ

КУПАТИСЯ У ВІДКРИТИХ ВОДОЙМАХ

СІДАТИ НА ЗЕМЛЮ

ЗБИРАТИ ЯГОДИ, ГРИБИ, ФРУКТИ, ОВОЧІ.

Коли повернулися додому, одразу зніміть весь верхній одяг. Але робіть це максимально обережно, адже на ньому залишається велика кількість радіоактивного пилу. Одяг потрібно помістити в герметичний контейнер або пластиковий пакет та зберігати подалі від свого укриття, місць скупчення людей, тварин.

Після цього обов’язково помийтеся або прийміть душ із милом. Також не забудьте вимити голову шампунем. Кондиціонери для волосся використовувати заборонено. Вони можуть бути закриті радіоактивним пилом. Не дряпайте і не тріть шкіру. Адже пил може потрапити у рани.

Якщо немає можливості прийняти душ, ретельно вимийте руки, обличчя і всі відкриті ділянки тіла проточною водою. Не забувайте про мило.

Як тільки ви отримали повідомлення про ядерний вибух, відразу проведіть йодопрофілактику:

♦ протягом перших 7 днів потрібно приймати по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію — для дітей віком до 2 років по 0,04 г (частина таблетки);

♦ якщо у вас немає йодистого калію, можна використовувати 5 % йодистий розчин: пити його потрібно по 3—5 крапель на склянку води, а для дітей до 2 років — по 1—2 краплі.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ, ЩО ВХОДИТЬ У ПРОТИРАДІАЦІЙНУ АПТЕЧКУ:

ондансетрон — протиблювотний засіб, який усуває нудоту, необхідний для боротьби з основними проявами реакції за радіаційного впливу;

калій йодит — для профілактики накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі;

радіогардас — для профілактики накопичення в організмі та прискорення виведення з нього радіоізотопів цезію та рубідію.

ЯК ВИЖИТИ ПІСЛЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

ВІСІМ ПОРАД:

Перша

Якщо у вас є добре обладнане приміщення глибоко під землею, на поверхню краще кілька місяців не підніматися. Там повинно бути все необхідне для життєдіяльності: чиста вода, їжа, медикаменти.

Порада друга

Якщо у вас немає спеціального приміщення, але ви змогли знайти тимчасовий прихисток від радіації, варто залишатися там доки не спаде друга хвиля радіації і кілька разів не пройде радіаційний дощ — кілька днів, а краще місяць. Лише після цього можна вирішувати, чи варто покидати прихисток вам і вашій родині.

Третя порада

Якщо ядерний вибух застав вас в звичайному підвалі, не варто хвилюватися. В такому разі дуже важливо діяти чітко і злагоджено. Швидко закрийте всі щілини та двері (бажано залізними листами) і два-три найближчі дні залишайтеся в підвалі. Від радіації вас це не врятує, але ви зможете перечекати радіоактивний дощ та пил.

Четверта порада

У випадку ядерного вибуху дуже важливо залишатися разом, адже одноосібно не виживе ніхто. Зберіть усю їжу та воду, яка є в людей, що опинилися поряд з вами, та розділіть на рівні невеликі порції на всіх.

Порада п’ята

Щоб мінімізувати відходи життєдіяльності, краще нічого не їсти в перший день після ядерного вибуху. Також варто відразу створити окремий куток в підвалі чи в місці тимчасового прихистку, де всі будуть справляти свої природні потреби.

Порада шоста

Якщо ви вже перечекали перші дні в підвалі і вирішили покинути притулок та рухатися в більш безпечне місце, необхідно робити це за вітром (тобто, щоб вітер дув у спину). Також не забудьте прикрити нижню частину обличчя вологою тканиною, так ви будете вдихати менше радіоактивного пилу і збережете легені.

Порада сьома

Не забудьте взяти з собою одяг з довгими рукавами і каптуром, невеликий запас їжі (вся вона повинна залишатися в герметичній упаковці), респіратор (за можливості протигаз), рукавички, гумові чоботи і захисні окуляри. Коли прибудете в безпечне місце не забудьте це все акуратно зняти, не торкаючись голою шкірою.

Порада восьма

Зона ураження простирається щонайменше на 3—5 кілометрів, саме стільки вам потрібно буде пройти. Під час своєї подорожі не торкайтеся оголеними руками до інших предметів, навіть до звичайної землі.

Уряд пропонує запровадити кримінальну відповідальність за навмисний підпал сухостою

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила ряд заходів щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь протягом пожежонебезпечного періоду у 2022 році. Про це повідомляє Урядовий портал.

Відповідне рішення прийнято на засіданні Комісії під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 26 березня.

Під час обговорення наголошено, що для моніторингу стану протипожежної небезпеки Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів створено відповідну робочу групу. Крім того, для зменшення кількість пожеж Міндовкіллям та Держекоінспекцією серед населення постійно ведеться роз’яснювальна робота. Інспектори Держекоінспекції постійно виїжджають на випадки спалювання сухої трави.

Голова ДСНС Сергій Крук повідомив, що протягом березня зафіксовано близько 4 тисяч пожеж. «Але ситуація контрольована, ми забезпечуємо максимальне реагування і ліквідацію на початкових стадіях», — зазначив він.

Водночас Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запропонував звернутися до Верховної Ради з пропозицією посилити відповідальність, в тому числі запровадження кримінальної відповідальності, за навмисний підпал сухостою.

Таким чином члени Комісії підтримали ініціативу звернення від Кабінету Міністрів до Парламенту щодо посилення зазначеної відповідальності. Глава Уряду переконаний, що пропозиція буде підтримана депутатами, адже це питання особливо актуальне в період воєнного стану.

Плата за землю у період дії воєнного стану — ДПС

Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби України.

Зміни, що прийняті у зв’язку з військовою агресією росії проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії.

Зміни стосуються ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні ділянки у межах визначених територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.

Завдання, які виконує агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Державна установа “Інститут охорони ґрунтів України” вже понад 55 років проводить суцільне агрохімічне обстеження ґрунтів України для здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення забезпечує виконання таких завдань:
– заснувати проведення систематичних та вибіркових агрохімічних обстежень з відбором проб ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– проведення аналізу ґрунтових проб з метою визначення показників їх родючості, вмісту важких металів, радіонуклідів та залишків пестицидів;
– виготовлення і видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки землевласникам та землекористувачам;
– визначення агрохімічного та еколого-агрохімічного балів земельних ділянок на основі даних агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
– виготовлення агрохімічних картограм;
– складання проєктів та розроблення рекомендацій щодо ефективного використання агрохімікатів та проведення ґрунтоохоронних заходів;
– створення та ведення інформаційних банків даних про якісний стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно- аналітичної системи для розроблення заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;
– проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів;
– визначення спеціальних сировинних зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продукції дитячого та дієтичного харчування;
– підготовка та видання Періодичної доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
– формування земельного кадастру;
– проведення якісної та грошової оцінки земель;
– визначення розмірів плати за землю;
– ліквідація (мінімізація) наслідків Чорнобильської катастрофи, техногенних аварій, природних лих тощо;
– проєктування і впровадження сівозмін (інтенсивні, ґрунтозахисні, короткоротаційні та ін.), динамічних полів тощо;
– розміщення сільськогосподарських культур та їх сортів у полях сівозмін відповідно до біологічних вимог рослин з урахуванням рівня агрофону, а також до реакції ґрунтового середовища тощо;
– застосування збалансованих, економічно вигідних доз органічних і мінеральних добрив та розроблення комплексних проєктів відтворення родючості ґрунтів;
– визначення необхідності хімічної меліорації ґрунтів та розробки проєктно-кошторисної документації на її проведення;
– порівняння якісної оцінки ґрунтів по полях сільгосппідприємства та визначення площ малопродуктивних земель;
– запровадження диференційованої оплати за оренду земельних паїв;
– визначення рівня забруднення ґрунту полютантами і розроблення
технологічних проєктів для його реабілітації (ремедіації);
– збереження гумусованого родючого шару ґрунту із землевідводів під будівництво та ін.;
– контроль якості рекультивації ґрунту (після тимчасового використання під кар’єри, нафтовидобуток тощо).

Поданий перелік напрямів використання даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення може бути значно розширений і деталізований, проте й ця інформація переконливо свідчить, що вказаний захід є необхідним для успішного ведення землеробства. Результати цих досліджень широко використовують як на рівні держави й регіональних управлінських структур, так і на рівні землекористувачів.

Матеріали Періодичної доповіді
за результатами X туру (2011-2015 рр.)
агрохімічного обстеження земель

Микола Сольський: основні завдання на посаді міністра АПК

В ефірі телемарафону на українських каналах новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що проведення посівної кампанії в Україні та налагодження логістики експорту зерна з нашої держави є його ключовими завданнями на посаді міністра.

За його словами, щоб не сталася глобальна продовольча криза, потрібно припинити війну в нашій державі. Поки ж потрібно налагодити можливості продажу сільськогосподарської продукції через західні країни.

Він поінформував, що в Україні зараз є запаси зерна, які були передбачені на експорт, на приблизно $7,5 млрд. Водночас експорт через порти наразі неможливий.

“Порти обмежені. Ми раніше на місяць вивозили 4-5 млн тонн сільськогосподарської продукції (і зерна, і переробки) через порти. Зараз це тільки декілька сотень тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні. Тому що це гроші для аграріїв”, – пояснив Сольський.

Він підтвердив, що були випадки викрадення ворогом суден із зерном, як-от у тимчасово захопленому російськими військами Бердянську. Проте подібна ситуація, за словами міністра, не є критичною.

Шановні колеги та друзі!

Нам із вами доводиться жити та працювати у непростий для нашої країни час. З початком російської військової агресії звичний порядок життя назавжди для нас змінився. Ми розуміємо наскільки наразі важливою є гуманітарна та інформаційна підтримка колег та звичайних громадян нашої країни.

У перші дні війни саме наш генеральний директор Зайцев Юрій Олександрович швидко опанував ситуацію на місцевому та центральному рівні. Незважаючи на бойові дії у серці України м.Києві, наш керівник самотужки зберіг керованість наших філій та центрального апарату. Займаючись волонтерством, Юрій Зайцев та його родина допомагає багатьом евакуюватися з міст Харків та Дергачі в безпечні західні регіони, де наші філії приймають біженців та вимушених переселенців. Їм допомагають житлом, одягом, транспортом, а також моральною підтримкою. Також не без уваги залишилися ТерО та ЗСУ України — допомога надходить постійно від нашого генерального директора, надається все можливе для їхньої підтримки та стійкості задля нашої перемоги від загарбників.

Зараз можемо говорити про загалом стабільну діяльність “Інституту охорони ґрунтів України” під час воєнного стану, адже наші співробітники та захисники нашої Батьківщини отримують всю необхідну допомогу навіть в умовах знищеної інфраструктури, а подекуди — на тимчасово окупованих територіях.
Сподіваємося, що цей приклад нашого генерального директора стане прикладом і натхненням для усіх пересічних громадян та допоможе організувати роботу під час війни.

Діємо разом для перемоги!!!

Віримо в Україну!!!
Підтримуємо Збройні Сили України!!!
Працюємо на перемогу!!!

З повагою та вдячністю,
колектив ДУ “Держгрунтохорона”

Огляд земель на наявність мін та ворожої техніки — МінАПК

Міністерство аграрної політики та продовольства України попереджає аграріїв щодо необхідності у проведенні огляду полів. Оскільки через ведення активних бойових дій на території України на полях могла залишитися покинута ворожа техніка, боєприпаси чи їх залишки.

“Знешкодження небезпечних воєнних об’єктів на сільськогосподарських ділянках особливо важливе до старту масової посівної кампанії по всій території України” — зазначається у повідомленні.

Міністерство рекомендує аграріям провести із представниками територіальних оборон огляд земель.

У випадку виявлення ворожої техніки та боєприпасів потрібно негайно сповістити ЗСУ для розмінування та переміщення.

У Міністерстві зауважують, що не вся техніка може стати в нагоді у фермерському господарстві. З нею краще впораються Збройні Сили України!

Рішення щодо обстеження територій ініціювали Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство цифрової трансформації України.

Приєднуйтесь до агророзвідки: t.me/agriculturedrones.

ДУ “Держгрунтохорона”: фотозвіт роботи в умовах воєнного стану

“Кожен з нас президент. Від сьогодні кожен з нас несе відповідальність за Україну” — цими словами два роки тому на трибуні Верховної Ради президент Володимир Зеленський розпочав свою інавгураційну промову. Тоді майже ніхто цього не зрозумів, але зараз сенс цих слів зрозумілий кожному.

“Ніхто не думав, ніхто не бачив, яка насправді бува українська лють”, — а це слова з уже популярної пісні Христини Соловій “Українська лють”. Ця лють проявляється в нашій боротьбі не лише на фронті, але і в звичайній повсякденній роботі. Це також наш своєрідний фронт — продовжувати працювати і розвивати нашу країну незважаючи на спроби ворога “зламати” нас. Ми вже не одноразово доводимо, що навіть без зброї можемо зупинити танк. Ворогу не вдається змусити нас пасти на коліна, тому що ми на своїй землі, яка дарує нас сили і впевненості в нашій Перемозі!

Фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та її філій також продовжують тримати свій фронт і працювати в штатному режимі. На територіях, де не відбуваються активні бойові дії проводять аналізи, виїжджають на поля, щоб допомагати сільгоспвиробникам нашої країни у цей важкий час отримати високі врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої неньки України.

Слава Україні!

(більше…)

Аграріям спростили доступ до оренди та користування землею — ВРУ

Верховна Рада України проголосувала за Закон № 7178 про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Про це повідомляється на офіційному телеграм-каналі ВРУ.

“Нині продовольча безпека держави набуває критичного значення. Це вимагає невідкладного використання всіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії. Для цього ми спрощуємо набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану. Завдяки цьому закону для с/г виробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах. Також буде створено передумови для ведення с/г виробництва на 300-400 тис. га земель державної власності, які зараз перебувають у постійному користуванні держпідприємств Мінагрополітики, НААН України, закладів освіти тощо. Це дасть змогу одержати на цих землях близько 1,4 млн тонн урожаю зернових” — зазначається у повідомленні.

Ознайомимося детальніше зі змінами законопроєкту:

1. Орендні земельні відносини автоматично продовжуються на один рік без внесення відомостей у відповідні реєстри.

2. Районні військові адміністрації можуть передавати в оренду строком до одного року державні та комунальні земельні ділянки с/г призначення для ведення с/г виробництва. Орендна плата не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

3. Для земельних ділянок, переданих районними військовими адміністраціями, встановлюються жорсткі обмеження щодо їх цільового використання, зокрема щодо зміни складу угідь, передачі ділянок у суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.

4. Договори оренди такої землі укладаються лише на один рік в електронній формі без проведення торгів. Їх не можна буде поновлювати або укладати на новий строк.

5. Право оренди землі, переданої в оренду військовою адміністрацією, не підлягатиме державній реєстрації.

6. Передача с/г землі, яка перебуває у постійному користуванні державних та комунальних підприємств, установ, організацій, і на якій відсутні посіви, здійснюється за письмовим погодженням керівника відповідного державного, комунального підприємства, установи, організації, при чому право постійного користування земельними ділянками не припиняється.

7. Скасовуються незавершені земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок державної та комунальної власності. Оголошувати нові забороняється.

8. Користувачам земель с/г призначення на один рік надається право передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. Районні військові адміністрації отримують повноваження щодо здійснення реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.

З метою уникнення зловживань на час воєнного періоду забороняються:

– безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;

– формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду військовими адміністраціями);

– земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. При цьому, варто зазначити, що земельні ділянки державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду військовими адміністраціями.

Про спалювання сухої трави

Останніми роками спалювання сухої трави та рослинних залишків набуло масштабних розмірів.

Восени і навесні випалюються трави та очерети, влітку — пожнивні рештки. Через такі дії знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується якість ґрунтів, уміст гумусу, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура під час горіння знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту. За нормальних умов, коли листя чи трава перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. За згоряння ж утворюється зола, яку всупереч загальноприйнятій думці про її корисність як добрива треба використовувати дуже обережно, щоб не завдати шкоди рослинам. І тому спалювання листя і сухостою щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність, але це твердження невірне. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, яка весною росте. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5, а то й 6 років! До того ж в середовище викидаються шкідливі речовини, які шкодять органам дихання.

Відтепер спалювання сухої трави розцінюється як диверсія — злочин, за який можна отримати покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України 3 березня 2022 року (Спалювання сухої трави прирівняли до диверсії: зловмисникам загрожує 15 років в’язниці).

Найкращим шляхом утилізації опалого листя, трави є компостування. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту і для прикореневої підкормки дерев і кущів.

Компостування — це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт.

Привітання

Проблеми посівної 2022 на Півдні України

На Херсонщині та Миколаївщині, попри активні бойові дії, фермери розпочали весняні польові роботи. Хоча на полях вистачає ворожих мін, тому спочатку там мають попрацювати піротехніки.

«Сьогодні перші дні, коли ми вже вийшли в поле. Я сподіваюся, що вдасться попрацювати, підгодувати, бо десь не пускають на поля, десь проблеми блокпости проїхати. Настрій піднявся, коли у поля почали виходити», – розповів фермер з Миколаївщини Руслан Нерода.

Агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку. Про це заявляють наші військові. Ворог також відбирає трактори для створення укріплень. Це загрожує продовольчій безпеці України. Втрати озимини від бойових дій аграрії окупованої Херсонщині оцінили поки у 3%. Тож на півдні закликають фермерів не зволікати з польовими роботами, де це можливо. Для механізаторів готують звільнення від служби.

Міненерго обіцяє аграріям доставити солярку і бензин за заявкою. Для дрібних і середніх фермерів уряд компенсує ставку за кредитами на посівну. Влада не бачить причин для нестачі продовольства.

За інформацією ФАКТИ

ІІ Міжнародна науково-практична інтернет конференція «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології»

Шановні колеги!

22 березня 2022 року кафедрою біотехнології Національного фармацевтичного університету було заплановано проведення ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології».

Але з 24 лютого 2022 року Україна живе та працює в умовах воєнного стану. Ми проживаємо страшні часи, але кожен українець вірить і знає, що Перемога буде за нами!

Тому, з вірою у найкраще, а понад усе з вірою у Мир, Національний фармацевтичний університет не відміняє проведення конференції, а переносить на 20 травня!

Продукти, якими варто запастися під час війни

Під час війни кожен українець повинен мати запас певних продуктів, які забезпечать життєдіяльність людини протягом деякого часу. Про це повідомляє інтернет-платформа segodnya.ua.

Людям, які проживають в багатоповерховому будинку, рекомендують мати “тривожну валізу”, щоб у випадку екстреної ситуації взяти із собою, а тим, хто проживає в приватному будинку та має підвальне приміщення, облаштувати своєрідний бункер саме там.

Стандартний запас харчових продуктів, приміром, на сім днів має розраховуватися відповідно до кількості людей в сімʼї та складатися з різних категорій товарів. У своєму підвальному приміщенні варто облаштувати зону для зберігання продуктів, що мають тривалий термін зберігання. До цього списку входять:

питна вода для побутових потреб та мінеральна вода в необмеженій кількості (за даними Мінфіну, у березні 2022 року вартість однієї пляшки мінеральної води 1,5 л — 13,90 грн);
консервація домашня (за наявності) та з магазину (приміром, сардини 230 г — 35,91 грн, шпроти 150 г — 38,50 грн, огірки 920 г — 93,46 грн, ікра з кабачків 500 г — 28,20 грн тощо);
їжа швидкого приготування (гречка 1 кг — 49,30 грн, вермішель 1 кг — 21,93 грн, макарони 1 кг — 26,40 грн тощо);
хлібці, сухарі, крекер — все те, що може замінити хліб, адже для запасів на тиждень він не годиться;
солодке — для підтримки енергетичного тонусу організму треба вживати продукти, багаті вуглеводами: згущене молоко, сухофрукти, халву, печиво, шоколад чи просто цукор (1 кг — 26,38 грн).

Варто звернути свою увагу також на сир в парафіновій кірці, чай, каву, сухе молоко, сухофрукти, горіхи, плюс трохи солі.

Робота ДУ «Держґрунтохорона» в умовах воєнного стану

Вранці 24 лютого розпочалося широкомасштабне вторгнення в Україну російських окупантів. Війна прийшла на нашу землю…

Українці згуртувалися та стали на захист своєї Батьківщини. Кожен з нас докладає зусиль, щоб наблизити перемогу.

Прийшла весна, а отже, час засівати поля — наші українські поля! Попри війну плекати і дбати про українські ґрунти!

Як кажуть аграрії — якщо поля засіваються, то все буде добре!

Повідомляємо, що державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» працює в штатному режимі, щоб допомагати сільгоспвиробникам у цей важкий для країни час отримати високі та безпечні врожаї сільськогосподарських культур задля продовольчої безпеки нашої країни.

Де не відбуваються активні бойові дії (з попереднім погодженням об’єднаних територіальних громад) установа та її філії може проводити агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь, що дає змогу контролювати якісний стан ґрунтового покриву. За результатами проведеного установою агрохімічного обстеження, виготовляється паспорт поля, земельної ділянки, у якому фіксуються рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Документ дає можливість проконтролювати зміну показників в часі. У випадку надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф, що супроводжуються хімічним, біологічним та радіоактивним забрудненням, що є, на жаль, можливим в результаті бойових дій, землекористувач може встановити реальні рівні забруднення ґрунтів, можливість їх використання, способи реабілітації. Лабораторії установи за зверненням сільгоспвиробників готові виконувати аналітичні дослідження з визначення показників родючості ґрунту і рівнів його забруднення радіонуклідами, важкими металами та залишковими кількостями пестицидів. Проводити визначення якісного складу мінеральних, органічних добрив та різних видів меліорантів. Також визначати показники якості води, рослин.

В установі продовжується наукова діяльність. Натепер триває опрацювання заключних наукових звітів про виконання проєктно-технологічних та науково-дослідних робіт за ХІ тур (2016—2020 рр.) філіями ДУ «Держґрунтохорона». Рецензування та захист в онлайн форматі заключних звітів буде проведено після отримання їх електронних варіантів.

За результатами досліджень установою підготовлено збірник наукових праць № 12 «Охорона ґрунтів», який найближчим часом буде розміщено на сайті установи у розділі «Публікації». Це 42 статті фахівців установи.

Ми не забуваємо про конкурс малюнку «ЗБЕРЕЖІМО ГРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ». Щиро вдячні нашим українським дітям за їх малюнки. Наразі відновлюємо опрацювання отриманих творчих дитячих робіт.

Фахівці інституту докладають зусиль, щоб допомогти сільгоспвиробникам, які попри воєнний час дбають про майбутній урожай.

Щиро бажаємо Україні ПЕРЕМОГИ, сприятливої погоди та благополучної посівної!

Слава Україні!

Вітаємо зі святом весни! Слава Україні!

Обробіток ґрунту без оранки – нова тенденція в агротехнологіях

Обробіток ґрунту – один із найважливіших агротехнологічних заходів, спрямованих на підготовку ґрунту до посіву, підвищення врожайності вирощуваних культур, боротьбу з бур’янами тощо. Тому кожен сільгоспвиробник розуміє, що проводити його потрібно якісно.

Останніми роками все більше популярності набувають нові тенденції в агротехнологіях. Зокрема, обробіток ґрунту без оранки.

Однією з найважливіших операцій обробітку ґрунту без оранки є швидкелущення. Відповідно до належних сільськогосподарських процедур його слід робити якнайшвидше після збирання врожаю.

Правильно проведене лущення виключає появу на полі хвороб, бур’янів та шкідників, вирівнює поверхню ґрунту, провокує проростання падалиці, яку можна досить легко контролювати, змішуючи падалицю з верхньою частиною ґрунтового профілю за допомогою дискового лущильника.

Гострі краї диска добре обробляють ґрунт, забезпечують легке поглиблення та подальше перемішування рослинних решток і органічних речовин із ґрунтом. А якісне загортання рослинних решток у ґрунт забезпечує їх якісне розкладання.

За інформацією Agronews

Вчені Вашингтону винайшли бактерію, що може замінити аміачні добрива

Нові бактерії допоможуть суттєво знизити збитки екології, що виникають під час вимивання традиційних азотних добрив у водойми. Це викликає цвітіння водоростей та падіння рівню кисню, що призводить до гибелі риби у воді. Нове дослідження допускає, що сконструйовані бактерії можуть одного дня замінити такі добрива.

У дослідженні під керівництвом професора Флоренс Мус, вчені з Вашингтонського університету, генетично сконструювали нові штами ґрунтових бактерій під назвою Azotobacter vinelandii. Хоча вже було відомо, що бактерії перетворюють газоподібний азот навколишнього середовища в аміак, модифікована бактерія здатна синтезувати аміак на постійному рівні та незалежно від умов навколишнього середовища.

У лабораторних дослідженнях, коли модифікований Azotobacter vinelandii додавали до ґрунту, в якому росли рослини рису, спостерігали, як рослини поглинають аміак, що виробляється бактеріями. На сьогодні дослідники працюють над розробкою додаткових видів Azotobacter vinelandii, які виробляють аміак з різною швидкістю та кількістю. Це дозволить задовольнити потреби різних видів сільськогосподарських культур.

Таким способом, передбачається що рослини гарантовано використають весь аміак, й не залишиться надлишок, який витікає з ґрунту та потрапляє у довколишні водні шляхи. До того ж, фермерам не доведеться платити за використання додаткових добрив, які стануть навіть не потрібні.

«Успішне широке застосування цих біодобрив у сільському господарстві зменшить забруднення, допоможе контролювати кругообіг азоту в ґрунті, знизить собівартість виробництва та збільшить прибуток фермерів, а також підвищить стійке виробництво продуктів харчування шляхом покращення родючості ґрунту», – зауважила Флоренс Мус, доктор філософії, доцент-дослідник Інституту біологічної хімії Університету штату Вашингтон.

За інформацією Sundries

Увага! Важливе повідомлення!

Шановні колеги!

В Україні введено воєнний стан. Прошу вас зберігати спокій та розсудливість, проявити витримку і волю. Пам’ятайте, що страх і паніка паралізує.

Установа продовжує працювати, процес здійснюється дистанційно. Ситуація контрольована. Тримайте зв’язок зі своїми безпосередніми керівниками, та працівниками.

Бережіть себе, своїх рідних та оточуючих!

Молімося за наших захисників, які зараз нас обороняють!

Генеральний директор Юрій Зайцев

До середини століття в Україні прогнозується зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України

Згідно з прогнозом Світового банку, до середини XXI століття під впливом різних чинників, зокрема й зміни клімату, знизиться врожайність основних сільськогосподарських культур України, зокрема, ячменю, кукурудзи, соняшника. Однак врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 відсотків у порівнянні з 2010 роком.

Також прогнозується, що значно скоротяться площі, придатні для вирощування ялини, бука, сосни та дуба – ключових порід деревини в Україні. Зі зміною клімату, ймовірно, зростатиме загроза лісових пожеж і значного поширення деяких видів комах.

«Температура може підвищитися на понад 4°C до кінця XXI століття, при цьому зима буде вологішою, а літо – сухішим, зі значними коливаннями в різних регіонах України. Прогнозується, що до кінця століття в південному степу буде різке щорічне збільшення кількості тропічних ночей і спекотних днів. Підвищення температури влітку може призвести до спеки та посилення посушливості на півдні та сході України. Прогнозується, що навіть з деякими заходами щодо пом’якшення клімату кількість морозних днів і ночей у південному регіоні зменшиться», – зазначають у Світовому банку.

Як повідомляв УНІАН, торік у травні Міністерство аграрної політики та продовольства України за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) повідомило про запуск пілотного проекту зі зрошення сільськогосподарських земель на півдні країни.

Влітку міністерство попередило, що проблеми із посухою та зміною клімату гостро стоять не лише на півдні, а й у центральній Україні, тому країна потребує зрошення на більш ніж 2 мільйонах гектарів сільськогосподарських земель.

За інформацією УНІАН

Стало відомо, скільки становить дефіцит азотних добрив в Україні

Станом на початок 2022 року дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, а в Україні ця цифра сягає майже 2 млн тонн.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів’я великої рогатої худоби», — розповідає Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік.

Проте не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час посіву та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 року, зберегти його хоча б на рівні 2021 року.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Не можна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Для того, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік, необхідно вирішити це питання до кінця лютого – держава має надати підтримку виробникам.

«Відповідно до закону № 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн. Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — акцентує Ярослав Гадзало.

Україна є однією з найбільших аграрних держав Європи та вагомим гравцем на світовому продовольчому ринку. Отже, необхідно обміркувати ці питання, з огляду на європейський досвід, де фермери отримують підтримку з казни Європейського Союзу. Українська влада також має взяти це на контроль, щоб забезпечити стабільну роботу галузі та в першу чергу посівну кампанії і підживлення всіх сільськогосподарських культур протягом вегетації.

За інформацією прес-служби НААН

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь в інформаційному онлайн-заході «Німецький досвід щодо інституційної організації та фінансування сільськогосподарської меліорації – опції для України»

Сьогодні, 22 лютого, відбувся інформаційний онлайн-захід на тему «Німецький досвід щодо інституційної організації та фінансування сільськогосподарської меліорації – опції для України». Організатор – Німецько-український агрополітичний діалог.

Участь у заході взяли міжнародні експерти, представники української аграрної політики, бізнесу, науки, органів місцевого самоврядування та фахівці ДУ «Держґрунтохорона».

З вітальним словом виступив Франк Мюллер, аташе з аграрних питань Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Німецький експерт Клаус Вестендорфф представив у своїй доповіді актуальні заходи зі зрошення земель у Федеративній Республіці Німеччина та законодавчі регулювання.

Оксана Дехтяр, начальник відділу з питань меліорації та зрошення Управління регулювання аграрних ресурсів Мінагрополітики виступила з доповіддю на тему «Поточні підходи до формування державної політики в сфері зрошення в сільському господарства України».

На заході було представлено та обговорено досвід Німеччини щодо організації та фінансування сільськогосподарської меліорації, на підставі якого були зроблені висновки щодо можливостей в Україні, а також щодо надання консультацій зі сторони АПД.

В рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, аграрний сектор в Україні продовжує проходити комплексний курс реформ, зокрема щодо сталого розвитку промислової та соціальної інфраструктури у сільській місцевості, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, підвищення якості та безпеки сільськогосподарської продукції, а також збереження природних ресурсів.

Заходи сільськогосподарської меліорації сприяють стабілізації та підвищенню врожайності сільськогосподарської продукції. У часи кліматичних змін вони все більше і частіше стають передумовою достатнього забезпечення населення та економіки сільськогосподарською продукцією.

Необхідність агрохімічного паспорта поля для суб’єктів господарювання

Земельна ділянка (сільськогосподарського призначення) — це не лише територія, а й ґрунтовий покрив, який забезпечує формування певного рівня врожайності сільськогосподарських рослин. Рівень врожайності визначається станом ґрунтового покриву, тобто вмістом гумусу, елементів живлення, мікроелементів, водно-фізичними властивостями і, звичайно, вмістом токсичних компонентів (залишками пестицидів, важких металів, радіонуклідів тощо). Весь цей комплекс показників можна встановити на основі лабораторного аналізу ґрунту, який і є основою агрохімічного паспорта поля.

Тобто, агрохімічний паспорт є високотехно-логічним продуктом, який дозволяє дати чітку оцінку стану продуктив-ності (рівня можливої врожайності) та екологіч-ного рівня безпечності земельної ділянки. Також у ньому передбачено внесення даних через кожні 5–10 років залежно від типу використання земельних угідь. По своїй суті – це медична карта пацієнта, яким є ваш ґрунт, з якої можна однозначно судити про стан його здоров’я, за необхідності – встановити діагноз, а за потреби – застосовувати лікування.

Тож проаналізуємо необхідність паспорта для суб’єктів господарювання:

дачники – передусім є можливість розрахувати оптимальну кількість добрив для отримання екологічно високих та безпечних врожаїв городини, ягід і фруктів, що мабуть і є головною метою садоводів-городників. Незамінним є паспорт і під час продажу дачної ділянки, адже крім місця розташування покупець цікавиться чи є родючою земля;
фермери і власники особистих селянських господарств, які господарюють на власних чи родинних паях, не менш заінтересовані у проведенні агрохімічного обстеження та періодичному поновленні показників у паспорті, оскільки лише так можна оцінити стан та зміни в ґрунті, які є наслідком господарювання. Адже ґрунт – за належного поводження з ним, зберігає свої позитивні властивості і навіть може поліпшуватись;
власники паїв, які надають свої наділи в оренду. Провівши обстеження та отримавши агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, ви володієте документом, у якому зафіксовані реальні показники стану ваших ґрунтів. Передавши його орендареві, необхідно обговорити умову, що повернутись з оренди ваша власність повинна у не гіршому стані. Отже, по показникам, які відображені в паспорті можна чітко оцінити якість ґрунтового покриву до передачі та при поверненні з оренди земельного наділу;
орендарі, які беруть вашу земельну ділянку з метою використання у товарному сільськогосподарському виробництві та отримання прибутку. Для справжніх господарів агрохімічний паспорт – це гарантія фізичного та морального спокою перед орендодавцями (власниками паїв). Забезпечуючи належний баланс між виносом та надходженням елементів живлення у ґрунті, застосовуючи сучасні ґрунтозахисні технології, витрачаючи на це відповідні ресурси, орендар, з врахуванням даних агрохімічного паспорта, планує ефективне їх розподілення, отримує прибуток та за періодичного контролю — підтвердження належного поводження з ввіреною йому громадянами власністю.

І ще. Важливим для усіх категорій учасників земельних відносин є те, що у випадку надзвичайних ситуацій (пилові бурі, водна ерозія (змив ґрунту), техногенні катастрофи, що супроводжуються хімічними, біологічними, радіоактивними забрудненнями) чи негативним поводження сусідів та сторонніх осіб, неконтрольованого внесення агрохімікатів, що призвело до забруднення, або погіршання стану ґрунтового покриву, саме наявність агрохімічного паспорта поля (земельної ділянки) дозволить вам притягнути до відповідальності винуватця чи навпаки її уникнути (у випадку форс-мажорних обставин) в об’єктивному правовому полі.

З використанням інформації офіційного порталу
https://kirovohradska.land.gov.ua

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у конференції День Франції в Україні

16 лютого ц.р. в рамках виставки «АгроВесна 2022» відбулася конференція День Франції в Україні «Інноваційні рішення в умовах кліматичних змін та сталий розвиток агровиробництва».

Організатори: Посольство Франції в Україні, Агентство Бізнес Франс, Credit Agricole Ukraine, Київський Міжнародний Контрактовий Ярмарок (КМКЯ).

Участь у конференції взяли фахівці ДУ «Держґрунтохорона».

На заході розглядалися наступні питання:

– французько-українська співпраця у галузі сільського господарства;
– регенеративне агровиробництво: досвід Франції та перспективи України;
– вибір насіння в умовах кліматичних змін та коливань ринку;
– ефективне живлення сільськогосподарських культур в умовах 2022 року;
– інноваційні рішення для боротьби із кліматичними викликами: подолання гідростресу у рослин в континентальному кліматі;
– фінансовий аналіз доцільності інвестицій в інновації.

Стійкість аграрного сектору є не тільки винятковою з огляду на сучасну кризу, але й життєво необхідною з огляду на кліматичну кризу, яка вимагає переосмислити процеси виробництва, культуру споживання, починаючи з нашого харчування. Ця тема плідно обговорювалася на конференції серед фахівців двох великих аграрних країн, визнаних у всьому світі за їх здатність розробляти і втілювати інновації та новітні рішення.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у вистаці «АгроВесна – 2022»

З 15 по 17 лютого у Міжнародному Виставковому Центрі (МВЦ) відбулася виставка «АгроВесна – 2022», у якій взяли участь фахівці ДУ «Держґрунтохорона». Організатор: ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок.

Назва «АгроВесна» узагальнює 3 міжнародних виставок: «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика», які символізують початок аграрного сезону та збирають аграріїв з усієї України.

У виставці прийняли участь біля 300 провідних компаній та були представлені 7 міжнародних експозицій: національні експозиції Австрії, Великої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини та Франції та колективна експозиція Туреччини. Була широко представлена техніка: трактори, обприскувачі, кормозаготівельна, ґрунтообробна та посівна техніка, зерновози тощо.

«Зернові технології» – міжнародна агропромислова виставка, яка посідає головне місце серед спеціалізованих виставкових заходів України та спрямована на просування інноваційних рішень на різних стадіях виробництва, зберігання, переробки та транспортування зернових, бобових, круп’яних та олійних культур.

Agro Animal Show – захід, що спрямований на просування сучасних технологій в галузі тваринництва та птахівництва, є унікальним інформаційним та торговельним майданчиком, місцем зустрічі фахівців галузі.

«Фрукти. Овочі. Логістика» – це найбільший в Україні виставковий проект сучасних аграрних технологій в овочівництві, промисловому садівництві та виноградарстві, презентація технологічного та інвестиційного потенціалу плодоовочевої галузі.

Динаміка середніх цін на мінеральні добрива станом на 17.02.2022

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» надають актуальну інформацію середніх цін на основні види мінеральних добрив.

Станом на 17.02.2022 р. ціна на аміачну селітру становить 27000 грн за 1 тонну, вапняково-аміачна селітра – 23500, карбамід – 29500, КАС 32 – 26250, сульфат амонію – 20000, діамонійфосфат – 33500, нітроамофоска – 23000.

Оперативна інформація щодо забезпеченості мінеральними добривами під весняно-літні польові роботи (17.02.2022)

Фахівцями ДУ «Держґрунтохорона» проведено аналіз даних та узагальнено оперативну інформацію щодо забезпеченості сільськогосподарських підприємств мінеральними добривами для проведення весняно-літніх польових робіт станом на 17.02.2022 р.

Новий набір геопросторових даних на геопорталі НІГД

Геопортал пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних поповнили новим набором даних – агровиробничими групами ґрунтів.

«Геопортал пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних продовжує розвиватись у контексті широкого доступу до інформації та даних. Новий набір геопросторових даних – агровиробничі групи ґрунтів. Ці дані є основою для формування нормативної грошової оцінки земель, що в свою чергу є базисом для обчислення розміру орендної плати за користування землями державної чи комунальної форми власності, а також для нарахування земельного податку», – розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Віднині, користувачі мають можливість у зручному режимі переглянути, крім агровиробничих груп ґрунтів, також і показники балів бонітету за окремими сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища), які надає державна установа «Інститут охорони ґрунтів України».

Переглянути набір даних можна за посиланням.

Класифікація ґрунту ФАО

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розробила наднаціональну класифікацію, яка пропонує корисні узагальнення щодо ґрунтоутворення щодо взаємодії між основними ґрунтоутворюючими факторами. Вперше вона була опублікована у вигляді Ґрунтової карти світу ЮНЕСКО у 1974 році (масштаб 1: 5 000 000).

Історія створення Ґрунтової карти світу розпочалася 1956 року, де на 6-му Конгресі Міжнародного союзу ґрунтознавства (IUSS) в Парижі було вирішено приділити особливу увагу розробці класифікації та співвідношення ґрунтів великих континентів світу. В результаті в 1960 року на 7-му Конгресі в Медісоні (штат Вісконсин, США) були представлені ґрунтові карти, що охоплюють Африку, Австралію, Азію, Європу, Південну Америку та Північну Америку в масштабах від 1:5 000 000 до 1:10 000 000. Однак незабаром стало очевидним, що номенклатура, методи опитування, легенди та системи класифікації, які використовувалися в різних регіонах дуже різнилися, що утруднювало порівняння. У відповідь на рекомендацію Конгресу та визнаючи необхідність комплексного знання ґрунтів світу, ФАО та ЮНЕСКО у 1961 році домовилися підготувати спільну карту ґрунтів світу у співпраці з Міжнародним союзом ґрунтознавства в масштабі 1:5 000 000. Проєкт було реалізовано у 1974 році. Це був плід світового співробітництва незліченної кількості ґрунтознавців, і донедавна він залишався єдиним глобальним оглядом ґрунтових ресурсів.

Ціллю Ґрунтової карти світу було:

– дати першу оцінку світових ґрунтових ресурсів;
– дати наукове підґрунтя для обміну досвідом між територіями зі спільними навколишніми умовами;
– сприяти встановленню загальноприйнятої ґрунтової класифікації і номенклатури;
– встановити єдину основу для більш детальних досліджень на територіях, зо розвиваються;
– стати основним документом для діяльності в галузі освіти, наукових досліджень та розвитку;
– зміцнити міжнародне співробітництво ґрунтознавців.

Розроблена як легенда для Ґрунтової карти світу, класифікація застосовувалася у проєктах, спонсором яких була Організація Об’єднаних Націй (ООН). Багато країн модифікували цю систему відповідно до своїх потреб.

Ґрунтова карта складалася зі 106 ґрунтових одиниць, які нанесені на карту як ґрунтові асоціації, позначені домінуючою ґрунтовою одиницею:

– ґрунтові фази (властивості ґрунту, такі як каменистість, засоленість, лужність тощо);
– три класи текстури (тяжкі, середні та легкі);
– три класи схилів (від рівних до пологих, від крутих до горбистих та від крутих до гірських).

У 1988 році ФАО опублікувала «Переглянуту легенду» зі 153 одиницями ґрунту, яка є основою для Всесвітньої гармонізованої бази даних ґрунтів.

Пізніше цю систему замінила Всесвітня довідкова база ґрунтових ресурсів (WRB), перше видання якої було опубліковано на 16-му Всесвітньому конгресі ґрунтознавства в Монпельє (Франція) в 1998 році. На тому ж заході вона також була схвалена та прийнята як система кореляції ґрунтів та міжнародного зв’язку. Друге видання WRB було опубліковано на 18-му Всесвітньому конгресі у Філадельфії у 2006 році. Третє видання WRB опубліковано 2014 року.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у заході «Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України»

Сьогодні, 15 лютого, в рамках міжнародної виставки «АгроВесна 2022» відбувся захід у гібридному форматі на тему «Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України». Організатор – Німецько-український агрополітичний діалог.

З вітальним словом виступили: Тарас Висоцький, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Офелія Нік, Парламентський статс-секретар Федерального міністра продовольства і сільського господарства ФРН, Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

На заході обговорювалися можливості та виклики сталого розвитку аграрного сектору в Україні.

В рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, аграрний сектор в Україні продовжує проходити комплексний курс реформ, що також передбачає регулярне обговорення питань аграрної політики в Європейському Союзі.

Сільське господарство ЄС стикається з новими вимогами та викликами. Запровадження Європейського Зеленого курсу передбачає важливі зміни в аграрному виробництві та суттєво вплине на подальший розвиток торгівлі сільськогосподарською продукцією. Особливого значення набуває сталий підхід до подальшого розвитку сільського господарства, який має одночасно враховувати політичне бачення, очікування аграрного бізнесу, рекомендації аграрної науки та потреби сільського населення.

Актуальність визначення якості та екологічної безпеки сільськогосподарської продукції

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – товари, зазначені у групах 1–24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Аграрна продукція, крім продуктів, безпосередньо готових до вживання, включає ще й корми для тварин, а також сировину для переробної промисловості. Якість і безпека аграрної продукції відіграє важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності. Тобто наявність у продукції сукупності найвищих за своїм проявом корисних фізико-біологічних властивостей, а також відповідність медико-санітарним вимогам і технічним стандартам є пріоритетним завданням агровиробника.

Продукція аграрних підприємств має багатоцільове призначення і використовується як сільськогосподарська сировина для промислової переробки і внутрішньогосподарських потреб, як насіння і корми, а також безпосередньо для особистого споживання людиною. Кожному з її видів притаманні певні показники якості.

Дослідження сільськогосподарської продукції на біологічні, технологічні та показники екологічної безпеки здійснюють лабораторії 24 обласних філій ДУ «Держґрунтохорона», п’ять з яких (Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської філій) акредитовані згідно з вимогами ДСТУ ISO 17025. Визначення якості рослин, сільськогосподарської продукції та кормів проводиться за понад 130 показниками.

Відомо, отримання стабільного високого урожаю передбачає необхідність визначення якості насіннєвого матеріалу. Щороку з початком весняно-польових робіт, пожвавлюється реалізація насіннєвого та садивного матеріалу. У сучасному сільськогосподарському виробництві високоякісне насіння і садивний матеріал потребують особливої уваги.

Тож для аграріїв наразі актуально скористатися аналізом насіння сільськогосподарських культур на визначення посівних якостей, а саме:

визначення маси 1000 насінин;
визначення вологості насіння;
визначення схожості та енергії проростання насіння;
заселеність насіння шкідниками.

За використання насіння сумнівних основних якостей, виникає висока вірогідність, що посадковий матеріал не зійде, або зійде і дасть неоднорідні сходи – у такому випадку ні внесення агрохімікатів, ні підживлення рослин, ситуацію суттєво не поліпшать.

ДУ «Держґрунтохорона» здійснює комплексний лабораторний аналіз зразків насіння сільськогосподарських культур (соняшнику, кукурудзи, пшениці, сої, багаторічних трав тощо) з наданням протоколу лабораторних досліджень його посівної якості.

Ми надаємо послуги з визначення широкого спектру показників на платній основі, ознайомитися з переліком яких можна тут.

Збережемо українські чорноземи!

Зростання сегменту органіки в сільському господарстві на території України наразі стає все більш очевидним. Високі вимоги до екологічності продукції призвели до того, що в сільському господарстві активно розвивається новий напрямок — органічне землеробство. Згідно з цією методикою, при вирощуванні рослин виключається застосування пестицидів і мінеральних речовин, використання генномодифікованого насіння, використовуються біопрепарати. Також для органічного землеробства характерною рисою є поверхнева обробка ґрунту. При вирощуванні сільськогосподарської продукції органічним способом використовуються спеціальні препарати та добрива, створені на основі натуральних речовин. Завдяки цьому навколишнє середовище не забруднюється хімікатами, вдається зберегти родючі ґрунти з живими мікроорганізмами. До того ж внаслідок поверхневого обробітку не порушується структура горизонтів, що теж позитивно впливає на екосистему.

Аграрії мають переходити на кліматичну стратегію ведення сільського господарства, прогнозуючи всі можливі сценарії змін як кліматичних умов, так і властивостей ґрунту. Для цього необхідно проводити якісний моніторинг довкілля, який включає наступні складові:

– об’єктивність та достовірність даних;

– систематичність спостережень за станом довкілля;

– багаторівневість;

– узгодженість нормативного та методичного забезпечення;

– узгодженість технічного та програмного забезпечення;

– комплексність в оцінці екологічної інформації;

– оперативність проходження інформації між окремими ланками системи;

– відкритість інформації для населення.

Фермери зацікавлені у розвитку органічного ринку в Україні, тому що ростуть вимоги споживача і якраз органіка — є топовою ланкою сільського господарства, яка спроможна витримати конкуренцію.

За умов надмірного антропогенного навантаження увагу фермерів привертають екологічно чисті ґрунти. Вони є основою для вирощування сільськогосподарської сировини та виробництва органічних та безпечних продуктів харчування. Але, на жаль, сучасне використання сільськогосподарських угідь не відповідає вимогам раціонального землекористування. У більшості господарств землеробство велось з повним ігноруванням законів повернення ґрунту поживних речовин, винесених з урожаєм. Як наслідок, відбувалося зниження родючості ґрунтів, особливо небезпечних масштабів набула їх деградація.

Збереження українських чорноземів, а тим паче їх відновлення — це довготривалий процес, який необхідно почати з цифровізації сільськогосподарських земель та виведення аграрної політики держави на новий рівень. Зокрема, потрібно об’єднати зусилля провідних наукових інституцій, бізнесу, міністерств, громадськості для того, щоб на основі використання цифрових даних запропонувати такі рішення, які б дозволили комплексно та ефективно контролювати ситуацію використання ґрунтів. Йдеться про створення повноцінної уніфікованої системи моніторингу якості ґрунтів, якої на сьогодні в Україні бракує. Належна інформації щодо їх стану дасть змогу забезпечувати захист, ефективно управляти та стало використовувати українські землі. ДУ «Держґрунтохорона» не перший рік співпрацює з ФАО та провідними українськими виробниками органічної продукції рослинництва, і знання та навички фахівців установи кожного року допомагають покращувати та впроваджувати бережне ставлення аграріїв до своїх земель, не тільки для збільшення прибутку, а і для збереження екосистеми в цілому.

Одним із потужних інструментів збереження ґрунтів залишається сівозміна. Вона напряму впливає на успішність вирощування культур, забезпечує родючість ґрунту, запобігає значному поширенню шкідників, та систематизує в цілому ведення господарства. Замовлення проєкту сівозміни чи хоча б проведення якісної консультації — це не короткотривалий проєкт з необґрунтованими витратами, це стратегія вдосконалення та розвитку.

Зараз, в принципі, немає жодного контролю за посівами, дотриманням аграріями правил сівозміни. І збереження екологічного стану земельних ресурсів залишається лише на совісті сільськогосподарських товаровиробників. У держави назріла потреба підключатися до регулювання в цьому питанні. Але йдеться не про контролювання сівозміни. А про контроль стану ґрунтів. Наприклад, агровиробник взяв в оренду земельну ділянку, і після її повернення або оновлення строку оренди, або ж через певний час — має здійснюватися визначення якісних показників ґрунтового покриву, тобто проведення агрохімічного обстеження. Таким чином порівнюються дані — чи вони змінились за час перебування ділянки в оренді. Якщо погіршилися, то користувач землею отримує штрафні санкції. Звичайно, поки що це лише проєкт, але без втілення його в життя загроза знищення у корні розвитку сільського господарства — неминуча.

Нині інститут зосереджений на питанні вдосконалення системи моніторингу земель та ґрунтів. В більшості випадків інформація про стан земель та поширення окремих видів деградаційних процесів в Україні збираються різними структурами з використанням різних методологій. Такий підхід не дозволяє зіставити дані та якісно оцінити ситуацію з сільськогосподарськими землями. Але тут важливо не зупинятися, взаємодіяти та головне — знайти баланс між інтересами агробізнесу та держави, оскільки саме від цього залежатиме успіх у збереженні якості української землі.

Фахівці Чернівецької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь у регіональній зустрічі рад молодих вчених Чернівецької області

9 лютого 2022 року на базі Чернівецької обласної державної адміністрації відбулася регіональна зустріч рад молодих вчених Чернівецької області.

В ході зустрічі було обговорено проблемні питання стосовно: ініціативи Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України щодо створення Офісу підтримки вченого; підтримки наукової та науково-технічної діяльності в країні, комерціалізації та впровадження/масштабування розробок. Також було обговорено можливості та виклики у діяльності рад молодих вчених та молодих вчених регіону зокрема.

Фахівці Чернівецької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли активну участь в обговоренні вищезазначених питань. Зокрема, зазначено, що не дивлячись на складний стан фінансування наукової діяльності в державі, філія на високому рівні проводить наукові дослідження у напрямку підвищення та збереження родючості ґрунтів. Також, вказано, що важливою складовою у роботі філії є залучення молодих науковців до науково-дослідної роботи та підвищення їх наукової активності.

Крім того, в ході зустрічі було передано зібрані книги молодими вченими Чернівецької області до бібліотеки військового шпиталю в м. Чернівці в рамках Всеукраїнського проєкту «Книга захиснику України».

Оперативна інформація щодо забезпеченості мінеральними добривами під весняно-літні польові роботи

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» надають інформацію щодо забезпеченості сільськогосподарських підприємств мінеральними добривами для проведення весняно-літніх польових робіт станом на 10.02.2022 р.

Уряд затвердив Правила розроблення робочих проектів землеустрою

Інформуємо про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 86 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою».

У цих Правилах встановлюється комплекс якісних і кількісних показників, параметрів, що регламентують розроблення робочих проектів землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.

Даною постановою затверджено правила розроблення робочих проектів землеустрою щодо:

рекультивації порушених земель;
зняття та перенесення родючого шару ґрунту;
консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель;
поліпшення стану сільськогосподарських угідь і лісових земель;
захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Фахівці ДУ «Держгрунтохорона» мають неабиякий досвід в розроблені робочих проектів землеустрою та завжди охоче проконсультують з даних питань.

Для того, щоб отримати консультацію та додаткову інформацію, а також дізнатися вартість робіт звертайтеся за телефоном: (044) 356-53-21

Читайте нас у Facebook

e-mail: info@iogu.gov.ua

м. Київ, провулок Бабушкіна, 3.

Динаміка середніх цін на мінеральні добрива

Станом на 10.02.2022 р. ціна на аміачну селітру становить 27250 грн за 1 тонну, вапняково-аміачна селітра – 23250, карбамід – 30500, КАС 32 – 26750, сульфат амонію – 20000, діамонійфосфат – 32250, нітроамофоска – 23000.

Нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 10 лютого, відбулася нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора Юрія Зайцева.

На нараді розглядалися питання оновлення лабораторій, підвищення ефективності роботи філій ДУ «Держґрунтохорона», розвиток наукової діяльності та міжнародного наукового співробітництва.

Основні тези, які піднімалися на обговоренні:

– за рахунок оновлення лабораторно-прикладного обладнання впровадити в роботу сучасні технології в агрохімічних дослідженнях і прогнозуванні розвитку ґрунтових процесів. На основі даних лабораторних досліджень сприяти зниженню витрат по вирощуванню сільськогосподарської продукції та підвищенню рівня інвестиційної привабливості та конкурентоздатності аграрного сектору країни;

– підвищення конкурентоспроможності та якості сільськогосподарського виробництва, за рахунок використання сільськогосподарськими товаровиробниками наукових рекомендацій з поліпшення якісних показників ґрунту для отримання запланованого врожаю;

– впровадження науково-методологічних розробок фахівців установи у сфері ґрунтознавства для раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та зменшення техногенного навантаження аграрного сектору на навколишнє природне середовище;

– розширення кола прикладних наукових досліджень з урахуванням тісної взаємодії з іншими науково-дослідними установами держави, а також консолідація інтелектуального потенціалу фахівців інституту та інших наукових установ аграрного профілю;

– проведення суцільних ґрунтових обстежень земель відповідно до рішення РНБО «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 р. № 111-2021;

– прийняття на державному рівні нових законів про охорону родючості ґрунтів з обов’язковим державним моніторингом показників родючості, розроблення механізму заохочення фермерів до інтенсивного ведення господарства.

Основним засобом підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості рослинницької продукції є використання добрив. Проте висока ефективність досягається лише у випадку відповідності їх доз, строків та способів внесення біологічними вимогами рослин з урахуванням ступеня забезпечення поживними елементами ґрунтів. Фахівцями інституту розроблено комплекс заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів за рахунок правильного застосування органічних і мінеральних добрив.

Уряд ухвалив рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики

«У 2021 р. сільське господарство показало найвищий приріст виробництва – 14,4 %», — зазначає Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України. Таке повідомлення було розміщене на офіційній сторінці Міністра у соціальній мережі Facebook.

За результатами 2021 року виробництво на сільгосппідприємствах збільшилося на 19,2 %. У підсумку, за минулий рік сільське господарство дало найвищий відсоток до ВВП серед усіх секторів економіки – понад 10 %. Також найбільший відсоток у загальному експорті України припадає на агропродовольчу продукцію, що становить близько 41 % за рік.

Як підкреслює Лещенко у своєму повідомленні, Україна дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки.

Для того, щоб аграрний сектор і надалі активно зростав, 9 лютого Урядом було ухвалено рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Ідеться про формування державної політики у сферах:

– безпечності та якості харчових продуктів;

– карантину та захисту рослин;

– ветеринарної медицини;

– органічного виробництва;

– обігу та маркування органічної продукції.

За словами Міністра це рішення Уряду передбачає насамперед об’єднання та кооперацію усіх фахових спеціалістів у межах одного міністерства, обмін даними та їх координацію.

Експерти прогнозують зниження цін на мінеральні добрива

На світовому ринку добрив склалася неоднозначна ситуація. Як повідомляє kurkul.com після досягнення максимальних рівнів у листопаді-грудні 2021 р., у всьому світі спостерігається незначне зниження цін. Експерти прогнозують, що до весняної посівної буде корекція, проте наскільки глибока сказати важко.

У повідомлені зазначається: «Деякі країни задля стабілізації цін на внутрішньому ринку прийняли ряд заходів. Так, уряд Росії запровадив тимчасову заборону на експорт аміачної селітри з 2 лютого по 1 квітня 2022 року включно. За прогнозами відомства, обмеження експорту дозволить забезпечити аграріїв необхідною кількістю аміачної селітри в період її максимальних закупівель – з січня до березня, а також запобігти зростанню цін на цей вид добрив в умовах активного попиту. Водночас Польща з 1 лютого знизила ПДВ на добрива з 8% до 0%».

Сергій Рубан, директор з маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива (UMF)» зазначає, що дані заходи не матимуть вплив на ринок України, оскільки цей ПДВ не враховується в експортно-імпортних операціях.

«Це може вплинути на зниження ціни польських добрив, але поляки на український ринок не будуть продавати дешевше, ніж це буде дозволяти світовий ринок», — пояснив Сергій Рубан.

За його словами такі заходи варто було б запроваджувати й в Україні, проте Уряд навряд чи на це піде. Наразі в Україні ціни на добрива відповідають світовим прайсам і відбувається незначне зниження.

«Із деяких позицій ціни зростають, як от по аміачній селітрі. Деякі добрива навпаки зараз дешевшають. В Україні просіла ціна на карбамід, через зниження прайсів на світовому ринку. На сьогоднішній момент це приблизно $250. Щодо інших видів добрив, то ситуація наразі неоднозначна. Якщо сульфат амонію та КАС не просідають, то аміак на світовому ринку подорожчав на $100», — пояснив експерт.

На ринок продовжують діяти ситуативні фактори і, зважаючи на динаміку цін у 2021 році, цього року, підкреслює Сергій Рубан, можливими є два сценарії: спекулятивне зростання на тлі великих фінансових вливань в економіку та відновлення ринкових цін і попиту після періоду стабілізації. Таким чином, поки високі ціни на природний газ утримуватимуться, розраховувати на низьку ціну аміаку неможливо.

Отже, за прогнозами експерта, до весняного сезону відбудеться корекція цін на мінеральні добрива. Наскільки вона просяде і на якому рівні залишиться ніхто не знає. Проте, однозначно буде спостерігатися зниження ціни.

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у засіданні Президії НААН

Сьогодні, 9 лютого, генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона» Юрій Зайцев, Перший заступник генерального директора Сергій Шапран, заступник генерального директора з наукової діяльності Світлана Романова та вчений секретар Олена Грищенко взяли участь у засіданні Президії НААН, на якій заслуховувалася та обговорювалася доповідь директора Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» члена-кореспондента НААН Ткаченка М.А. «Наукові основи управління ґрунтовими ресурсами в системах землеробства на засадах сталого розвитку».

Президією Національної академії аграрних наук України відмічено актуальність порушеного питання у зв’язку з нагальною необхідністю забезпечення раціонального використання ґрунтових ресурсів, які є одним з невід’ємних елементів сталого розвитку сільського господарства, а також слугують важливим інструментом упередження негативних змін клімату та збереження біорізноманіття.

Керівництво ДУ «Держґрунтохорона» зазначило про безсумнівну актуальність та своєчасність обраної проблематики дослідження.

В сучасних умовах господарювання, що характеризуються певною відсутністю надійного державного контролю за характером використання земельних угідь та дотриманням відповідної законодавчої бази, посилюються тенденції споживацького ставлення до землі, а в сільськогосподарському виробництві — переслідування короткочасних економічних інтересів і ігнорування екологічних вимог. А отже, інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зменшення (погіршення) родючості ґрунтів.

Дані моніторингу земельних ресурсів України підтверджують, що на всій території посилюються деградаційні процеси, ґрунти помітно збідніли і втрачають свої якісні та продуктивні показники. Тому можемо стверджувати, що сучасне користування земельними ресурсами не відповідає вимогам їх раціонального використання.

Незважаючи на важливість і гостроту проблеми та багаточисельні напрацювання провідних вчених щодо шляхів раціонального використання і охорони земельних ресурсів, вирішення цієї проблеми натепер досягнуто не повною мірою, а навпаки, рівень використання земельних ресурсів та їх екологічний стан погіршується.

З огляду на незадовільне використання земельних ресурсів, проблема раціонального використання та охорони земель набуває особливого значення. Надзвичайно актуальним є розроблення заходів щодо сталого управління земельними ресурсами, оскільки наявна система управління в Україні недостатньо збалансована і не забезпечує збереження родючості ґрунтів.

Міська цільова програма використання та охорони земель на 2022-2025 роки

Міська цільова програма використання та охорони земель на 2022-2025 роки, затверджена Київською міською радою, передбачає:

завершення інвентаризації та реєстрації земельних ділянок;
наповнення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
розробку нових модулів для забезпечення інформаційної взаємодії;
оновлення цифрових ортофотопланів;
відновлення знищених пунктів міської геодезичної мережі;
підготовка земельних ділянок до продажу на земельних аукціонах і проведення електронних земельних торгів;
організація і встановлення меж територій, щодо яких законом встановлено обмеження господарської діяльності.

За інформацією офіційного порталу КМДА

Проблеми охорони та раціонального використання земельних ресурсів України

Земельний ресурс України, яка є світовим лідером плодовитих земель, – національне багатство, один із атрибутів існування нації, а родючість ґрунтів – основа продовольчої безпеки держави. Тому неважливо чи вона буде в приватній власності, чи в оренді, вона потребує комплексу заходів щодо моніторингу та контролю за їх використанням на сучасному рівні.

В умовах сьогодення виникає занепокоєння екологічним станом усіх без винятку природних ресурсів. Особливої гостроти набуває проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів і насамперед земель сільськогосподарського призначення.

Деградація ґрунтів є неминучим супутником людства упродовж багатьох століть. Використання природної родючості ґрунту без намагання її відновити – ознака низького рівня розвитку як культури землеробства, так і суспільства загалом. Через надмірну розораність (78 %) дефіцитний баланс біогенних елементів, недостатнє внесення органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів, інтенсивний механічний обробіток, забруднення тощо ґрунти України в сучасних умовах продовжують деградувати.

До 1990 року питання збереження ґрунтів, відтворення та підвищення їх родючості були пріоритетними і мали реальну державну підтримку. У цей період виконувався майже увесь комплекс робіт, спрямованих на збереження ґрунтів, і обсяг цих робіт щороку нарощувався.

У останні два десятиліття ситуація суттєво змінилася. До мінімуму скоротилося здійснення заходів щодо докорінного поліпшення ґрунтів, а окремі роботи взагалі не проводяться. Як наслідок, спостерігається стійка тенденція погіршення якісного стану ґрунтів. Зменшуються запаси гумусу, безповоротно виносяться поживні речовини, відбувається підкислення, засолювання та деструктуризація ґрунтів. За таких умов створюється реальна загроза подальшої інтенсивної деградації ґрунтового покриву – основного засобу аграрного виробництва.

Одним з небезпечних процесів деградації, яка охоплює великі площі ріллі, є дегуміфікація, основною причиною якої є значне зменшення внесення органічних добрив. Також в Україні відбувається збіднення ґрунтів на основні поживні речовини, які відіграють важливу роль для формування врожаю (легкогідролізований азот, рухомі сполуки фосфору та калію), що так само зумовлює дефіцитний їх баланс в землеробстві. До цього призвело істотне зменшення обсягів внесення мінеральних добрив, нераціональне їх застосування, недотримання науково обґрунтованої системи удобрення, а також відсутність чергування культур в сівозміні.

Унаслідок значного скорочення заходів щодо хімічної меліорації, застосування фізіологічно кислих та лужних добрив прискорюються процеси підкислення та підлуження ґрунтів. Ці фактори обмежують отримання високих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур.

Широкого розповсюдження набув процес переущільнення ґрунтів, який супроводжується несприятливими екологічними наслідками та значними економічними збитками.

Також відбувається локальне забруднення ґрунтів важкими металами, пестицидами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами. Насамперед це прилеглі території до промислових об’єктів, атомних електростанцій, інфраструктури, сміттєзвалищ, складів агрохімікатів тощо.

Не варто забувати про водну та вітрову ерозію, яка проявляється в руйнуванні ґрунтового покриву та посилюється внаслідок господарської діяльності, знищення лісів, яке заподіює вимивання поживних речовин із ґрунту, витрачання зволоженості, посилення ерозії та опустелювання, а також заболочення і втрату сільськогосподарських угідь, що спричиняються нераціональним поливом угідь, інфільтрацією вод з водосховищ, затопленням і підтопленням територій внаслідок спорудження водосховищ чи консервації відпрацьованих шахт і кар’єрів.

У разі неконтрольованого розвитку цих негативних процесів зростає загроза розвитку катастрофічних явищ деградації земель сільськогосподарського призначення та погіршення їх якісного стану, які виступають гарантом продовольчої безпеки держави.

Матеріали Періодичної доповіді
за результатами X туру (2011-2015 рр.)
агрохімічного обстеження земель

Співпраця між ДУ «Держґрунтохорона» та місцевими органами влади

З метою організації співпраці між установою, обласними державними адміністраціями та обласними радами, реалізації повноважень у сфері охорони ґрунтів та об’єктів довкілля, державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» на адресу останніх направлено листи з пропозицією розглянути можливість залучення до роботи відповідних робочих органів Обласних рад та Обласних державних адміністрацій, у тому числі консультативно-радницьких (у засідання відповідних комісій, нарад, робочих груп тощо) керівників відповідних філій Установи. Це дозволить місцевим органам влади налагодити дієвий механізм отримання інформації про стан ґрунтового покриву, впровадити прозору систему інформування учасників земельного ринку та громадськість про актуальний якісний стан родючості ґрунтів, забезпечити науковою та технологічною інформацією уповноважені органи для реалізації політики збереження ґрунтового покриву та реалізацію повноважень у сфері охорони ґрунтів.

Відбулося засідання Науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона»

26 січня ц.р. відбулося засідання Науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням генерального директора, доктора наук, професора Юрія Зайцева.

На засідання були розглянуті наступні питання:

Звіт про роботу державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» у 2021 році;
Тематичний план науково-дослідних робіт державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» на 2022 рік;
Методичні рекомендації «Лохина: технології вирощування, системи захисту та удобрення».

Завершився прийом робіт на участь у щорічному конкурсі дитячих малюнків 2021

Завершився прийом робіт на участь у щорічному конкурсі дитячих малюнків «Збережімо ґрунти рідної України» від ДУ «Держґрунтохорона».

Конкурс проводився з метою привернення уваги до важливості ґрунтів як одного з найважливіших компонентів продовольчої безпеки та здоров’я екосистем, а також життєво важливого джерела благополуччя людей; підтримки талановитих дітей, екологічного, естетичного і морально-етичного їхнього виховання; заохочення дітей до пізнання нового про ґрунт, проблем його збереження.

Висловлюємо подяку і велику вдячність усім учасникам, що надіслали свої роботи, а також їхнім батькам та педагогам за зацікавленість та небайдужість до актуальних питань.

Ми отримали багато малюнків. Наразі відбувається опрацювання робіт, після чого визначатимуться переможці у кожній віковій категорії та номінації.

Нагадуємо, що підсумки конкурсу будуть оголошені 5 червня 2022 р. (Всесвітній день охорони довкілля). Слідкуйте за новинами на сайті установи та на сторінці Фейсбук.

Нарада щодо стратегії розвитку ДУ «Держґрунтохорона»

Сьогодні, 19 січня, відбулася онлайн нарада з філіями ДУ «Держґрунтохорона» під головуванням т.в.о. генерального директора Юрія Зайцева та першого заступника Сергія Шапрана.

Серед основних питань, які обговорювалися на нараді – комплексна стратегія розвитку ДУ «Держґрунтохорона», яка спрямована на системний розвиток наукового забезпечення напрямку збереження родючості ґрунтів, впровадження способів відтворення, підвищення ґрунтової родючості та визначає пріоритетні напрями наукової діяльності та порядок їх реалізації.

Стратегія закріплює місію та цінності інституту, містить пріоритетні напрями розвитку агрохімічної служби України та основні завдання розвитку ДУ «Держгрунтохорона» у таких напрямках: розвиток наукових досліджень; розширення джерел фінансування наукової діяльності, розвиток матеріально-технічної бази, розвиток інформаційної політики, укріплення зв’язків з громадськістю, розвиток міжнародного наукового співробітництва, зміцнення та розширення зв’язків з виконавчими органами влади та органами місцевого самоврядування, покращення добробуту кадрів, підвищення престижу наукової праці та покращення стану родючості ґрунтів України.

Головна мета стратегії розвитку ДУ «Держгрунтохорона» – істотне підвищення її ролі та значення у збереженні родючості ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, підвищення ефективності використання сільгоспугідь та добрив, забезпечення виробництва екологічно безпечної сільськогосподарської продукції та сировини. Визначення пріоритетних напрямів діяльності установи, направлених на підвищення ефективності використання та збереження ґрунтових ресурсів країни, а також підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Стратегія враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство.

Завершуючи нараду Юрій Зайцев та перший заступник генерального директора Сергій Шапран привітали всіх зі святами та закликали берегти своє здоров’я.

Найщиріші вітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Результати конкурсу на заміщення вакантних наукових посад (Наказ № 122)

Міністерство аграрної політики та продовольства України

державна установа

«Інститут охорони ґрунтів України»

ДУ «Держґрунтохорона»

НАКАЗ

Від 23.12.2021 р. Київ № 122

Про затвердження результатів конкурсу
на заміщення вакантних наукових посад

Відповідно до пункту 29 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад ДУ “Держґрунтохорона” та його філій, затвердженого наказом ДУ “Держґрунтохорона” від 26 липня 2021 року № 48, з урахуванням наказу Державної установи “Держґрунтохорона” від 17 листопада 2021 року № 85 “Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад” та протоколу засідання конкурсної комісії № 6 від 23 грудня 2021 року,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити список переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад, що додається.

2. Відділу науково-організаційної роботи (Циба А.М.) забезпечити публікацію списку переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад на офіційному сайті Державної установи “Інститут охорони ґрунтів України”.

3. Залишаю за собою контроль за виконанням цього наказу.

Перший заступник
генерального директора Сергій ШАПРАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
ДУ «Держґрунтохорона»
Від 23 грудня, 2021 року № 122

ПЕРЕЛІК
переможців конкурсу на заміщення вакантних наукових посад

№ з/п	Вакантна наукова Посада	Прізвище, ім’я, по батькові переможця конкурсу
1.	Завідувач сектору обробки кореспонденції та досліджень Департаменту наукової та організаційної роботи	ШАБАРОВА Тетяна Володимирівна
2.	Завідувач сектору кадрів та науково-професійного розвитку Департаменту наукової та організаційної роботи	ТУГАЙ Ірина Володимирівна
3.	Заступник завідувача лабораторії землеустрою, картографії та оцінки земель Департаменту землеустрою та оцінки земель	ЯВОРСЬКА Тетяна Михайлівна
4.	Заступник завідувача лабораторії геоінформаційних систем, обробки інформації та експериментальних досліджень кафедри геоінформаційних систем та формування інформаційної бази	НЕЧИПОРУК Катерина Анатоліївна
5.	Головний спеціаліст відділу досліджень з охорони та підвищення родючості ґрунтів	КОСТЮЧЕНКО Марина Володимирівна

Інформація за результатами виборів генерального директора ДУ “Держґрунтохорона”

Семінар «Охорона ґрунтів як ключ до продовольчої безпеки, захисту клімату та збереження біорізноманіття: правові основи та приклади передових практик України та Німеччини»

16 грудня 2021 року відбувся спільний семінар між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Товариством з управління та реалізації земель Федеративної Республіки Німеччина (BVVG) в рамках земельного компоненту проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» (APD) на тему «Охорона ґрунтів як ключ до продовольчої безпеки, захисту клімату та збереження біорізноманіття: правові основи та приклади передових практик України та Німеччини». Захід відбувався німецькою мовою із синхронним перекладом на українську мову.

Зі вступним словом на семінарі виступив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

Німецькі експерти під час заходу представили законодавчу базу та окремі заходи щодо запобігання погіршенню якості ґрунтів, а також приклади належної практики, особливо в контексті використання сільськогосподарських земель.

В якості експерта від України на семінарі виступив т.в.о. генерального директора ДУ «Держґрунтохорона» Юрій Зайцев з презентацією на тему «Поточний стан охорони ґрунтів та перспективи розвитку».

На вирішення всіх питань, пов’язаних із збереженням ґрунтів, Міністерство аграрної політики та продовольства спрямовує діяльність Інституту охорони ґрунтів України, який на сьогодні є єдиною установою, що представляє державну агрохімічну службу країни. 23 філії, які територіально знаходяться в кожній області України, здійснюють цільове суцільне агрохімічне обстеження ґрунтів на землях сільськогосподарських угідь.

З 2016 по 2020 рік інститутом обстежено близько 10 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, відібрано 1,3 млн ґрунтових зразків, виконано більше 4 млн лабораторних аналізів, виготовлено 360 тис. агрохімічних паспортів. ДУ «Держґрунтохорона» це єдина в державі установа, яка виконує такий обсяг робіт.

Держава як гарант збереження та охорони ґрунтів, які є загальнонаціональним багатством України, а також кожен землекористувач повинні усвідомити, що ґрунти — це основа продовольчої безпеки держави; вони є умовно відновлювальним ресурсом і потребують захисту та відповідних заходів для відновлення їх родючості; превентивні заходи щодо охорони і збереження ґрунтів значно дешевші, ніж їх відновлення.

Повідомлення про подання виборчих програм кандидатів на посаду генерального директора ДУ “Держгрунтохорона”

Відповідно до пункту 16 Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 14.12.2016 року «Про деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи» виборчі програми кандидатів розміщуються на офіційному веб-сайті державної наукової установи не пізніше ніж за десять календарних днів до дати проведення виборів.

Просимо кандидатів подати свої виборчі програми на електронну адресу info@iogu.gov.ua до 09 грудня 2021 року включно для розміщення на офіційному сайті державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

Повідомлення про дату проведення виборів

Вибори Генерального директора державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» відбудуться 20 грудня 2021 року з 9:00 до 15:00, за юридичною адресою: м. Київ, провулок Бабушкіна, 3 та за адресами місцезнаходження філій:
Сумська філіям ДУ «Держґрунтохорона»: Сумська обл., Сумський р-н, село Сад, вулиця Зелена, будинок 2;
Чернівецька філія ДУ «Держґрунтохорона»: Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану, будинок 194-А;
Черкаська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Черкаська обл., Смілянський рн, селище Холоднянське, вулиця Докучаєва, будинок 15;
Житомирська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Житомирська обл., місто Житомир, проспект Миру, будинок 21-А;
Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона»: Хмельницька обл., місто Кам’янець-Подільський, вулиця Тімірязєва, будинок 114;
Рівненська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Рівненська обл., Рівненський р-н, село Шубків, вулиця Рівненська будинок 3;
Херсонська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Кольцова, будинок 59;
Закарпатська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Велика Бакта, вулиця Садова, будинок 1;
Чернігівська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Малиновського, будинок 41;
Дніпропетровська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, вулиця Наукова, будинок 65-Ам
Донецька філія ДУ «Держґрунтохорона»: Донецька обл., місто Слов’янськ, вулиця Центральна, будинок 3-Б, офіс 1;
Львівська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Львівська обл.,
Пустомитівський р-н, село Оброшине, вулиця Шевченка, будинок 6;
Волинська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49;
Луганська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 32-А;
Запорізька філія ДУ «Держґрунтохорона»: Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Дослідна станція, будинок 94;
Кіровоградська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Созонівка(пн), вулиця Центральна, будинок 4;
Полтавська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Полтавська обл.,
Полтавський р-н, селище Степне, вулиця Дослідна, будинок 14;
Вінницька філія ДУ «Держґрунтохорона»: Вінницька обл., Вінницький рн, село Агрономічне, вулиця Мічуріна, будинок 3;
Одеська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Одеська обл., Овідіопольський рн, село Лиманка, вулиця Лабораторна, будинок 19;
Тернопільська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 22;
Миколаївська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Миколаївська обл., Вітовський р-н, селище Полігон, вулиця Центральна, будинок 7;
Івано-Франківська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Гаркуші, будинок 2;
Харківська філія ДУ «Держґрунтохорона»: Харківська обл., місто Харків, Шевченківський район, вулиця Космічна, будинок 21, корпус А.

ДУ «Держґрунтохорона» оголошує про початок Конкурсу дитячих малюнків 2021

Зважаючи на багаточисленні прохання учасників державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» знову оголошує конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ», приурочений до Міжнародного дня ґрунтів (World Soil Day). У 2020 році участь у конкурсі прийняло понад 6 тисяч юних дослідників, які отримали нові знання і компетенції з цього напряму, виклавши свої тлумачення та ставлення до проблеми збереження ґрунтів України.

До участі у конкурсі запрошуються учні навчальних закладів України, віком до 18 років.

Конкурс проводиться у таких вікових групах:

7 – 10 років;
11 – 14 років;
15 – 18 років.

та номінаціях:

Графіка
Ґрунтове життя
Деградація
Креативний підхід
Плакат

Малюнки (винятково індивідуальні творчі роботи) можуть бути виконані на будь-якому матеріалі (ватман, картон, полотно тощо) і в довільній графічній або мальовничій техніці (олівці, фломастери, фарби тощо).

Учасник конкурсу надсилає ВІДСКАНОВАНУ РОБОТУ У ФОРМАТІ JPEG, разом із заявкою у форматі word на електронну адресу konkurs.grunt@gmail.com (обов’язково зазначити тему – «Конкурс малюнків»).

Прохання до батьків та педагогів звернути увагу на правильність оформлення конкурсної роботи. При недотриманні вимог конкурсу робота не розглядається.

Положення про щорічний конкурс за посиланням: http://www.iogu.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/Положення.pdf

Контактна особа:

Романова Світлана Адольфівна – (044) 356-53-21, romanowa@iogu.gov.ua.

Ґрунтові обстеження земель

Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ.

Отримана в процесі обстежень інформація використовується для:

а) проведення агроекологічної оцінки земель;

б) розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою;

в) ведення обліку про якісний стан земель;

г) ведення моніторингу земель;

ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо;

д) розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Фахівці ДУ «Держгрунтохорона» мають неабиякий досвід в даному напрямку діяльності та завжди охоче проконсультують з даних питань.

Для того щоб отримати консультацію та додаткову інформацію, а також щоб дізнатися вартість робіт можна звернутися за наступним телефоном:

Тел.: (044) 356-53-21

e-mail: info@iogu.gov.ua

м. Київ, провулок Бабушкіна, 3.

Пам’ятка у разі ядерного вибуху

Уряд пропонує запровадити кримінальну відповідальність за навмисний підпал сухостою

Плата за землю у період дії воєнного стану — ДПС

Завдання, які виконує агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Микола Сольський: основні завдання на посаді міністра АПК

Шановні колеги та друзі!

Огляд земель на наявність мін та ворожої техніки — МінАПК

ДУ “Держгрунтохорона”: фотозвіт роботи в умовах воєнного стану

Аграріям спростили доступ до оренди та користування землею — ВРУ

Про спалювання сухої трави

Привітання

Проблеми посівної 2022 на Півдні України

ІІ Міжнародна науково-практична інтернет конференція «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології»

ІІ Міжнародна науково-практична інтернет конференція «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології»

Продукти, якими варто запастися під час війни

Робота ДУ «Держґрунтохорона» в умовах воєнного стану

Рекомендації щодо проведення весняно-польових робіт в умовах війни та обмежених ресурсів

Вітаємо зі святом весни! Слава Україні!

Обробіток ґрунту без оранки – нова тенденція в агротехнологіях

Вчені Вашингтону винайшли бактерію, що може замінити аміачні добрива

Увага! Важливе повідомлення!

До середини століття в Україні прогнозується зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України

До середини століття в Україні прогнозується зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України

Стало відомо, скільки становить дефіцит азотних добрив в Україні

Стало відомо, скільки становить дефіцит азотних добрив в Україні

Необхідність агрохімічного паспорта поля для суб’єктів господарювання

Необхідність агрохімічного паспорта поля для суб’єктів господарювання

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у конференції День Франції в Україні

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у конференції День Франції в Україні

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у вистаці «АгроВесна – 2022»

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у вистаці «АгроВесна – 2022»

Динаміка середніх цін на мінеральні добрива станом на 17.02.2022

Оперативна інформація щодо забезпеченості мінеральними добривами під весняно-літні польові роботи (17.02.2022)

Оперативна інформація щодо забезпеченості мінеральними добривами під весняно-літні польові роботи (17.02.2022)

Новий набір геопросторових даних на геопорталі НІГД

Новий набір геопросторових даних на геопорталі НІГД

Класифікація ґрунту ФАО

Класифікація ґрунту ФАО

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у заході «Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України»

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у заході «Зелений курс та сталий розвиток у сільському господарстві – можливості та виклики для України»

Актуальність визначення якості та екологічної безпеки сільськогосподарської продукції

Актуальність визначення якості та екологічної безпеки сільськогосподарської продукції

Збережемо українські чорноземи!

Збережемо українські чорноземи!

Фахівці Чернівецької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь у регіональній зустрічі рад молодих вчених Чернівецької області

Фахівці Чернівецької філії ДУ «Держгрунтохорона» взяли участь у регіональній зустрічі рад молодих вчених Чернівецької області

Оперативна інформація щодо забезпеченості мінеральними добривами під весняно-літні польові роботи

Уряд затвердив Правила розроблення робочих проектів землеустрою

Уряд затвердив Правила розроблення робочих проектів землеустрою

Динаміка середніх цін на мінеральні добрива

Нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона»

Нарада з керівниками філій ДУ «Держґрунтохорона»

Уряд ухвалив рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики

Уряд ухвалив рішення про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики

Експерти прогнозують зниження цін на мінеральні добрива

Експерти прогнозують зниження цін на мінеральні добрива

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у засіданні Президії НААН

Фахівці ДУ «Держґрунтохорона» взяли участь у засіданні Президії НААН

Міська цільова програма використання та охорони земель на 2022-2025 роки

Проблеми охорони та раціонального використання земельних ресурсів України

Проблеми охорони та раціонального використання земельних ресурсів України

Співпраця між ДУ «Держґрунтохорона» та місцевими органами влади

Співпраця між ДУ «Держґрунтохорона» та місцевими органами влади

Відбулося засідання Науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона»

Відбулося засідання Науково-технічної ради ДУ «Держґрунтохорона»

Завершився прийом робіт на участь у щорічному конкурсі дитячих малюнків 2021

Завершився прийом робіт на участь у щорічному конкурсі дитячих малюнків 2021

Нарада щодо стратегії розвитку ДУ «Держґрунтохорона»

Нарада щодо стратегії розвитку ДУ «Держґрунтохорона»

Найщиріші вітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Результати конкурсу на заміщення вакантних наукових посад (Наказ № 122)

Результати конкурсу на заміщення вакантних наукових посад (Наказ № 122)

НАКАЗ

Від 23.12.2021 р. Київ № 122

Інформація за результатами виборів генерального директора ДУ “Держґрунтохорона”

Інформація за результатами виборів генерального директора ДУ “Держґрунтохорона”

Повідомлення про подання виборчих програм кандидатів на посаду генерального директора ДУ “Держгрунтохорона”

Повідомлення про дату проведення виборів

ДУ «Держґрунтохорона» оголошує про початок Конкурсу дитячих малюнків 2021

ДУ «Держґрунтохорона» оголошує про початок Конкурсу дитячих малюнків 2021